Колона будівельної техніки з тридцяти машин, армія журналістів, пряма телевізійна трансляція на національні телеканали – так Володимир Путін відкрив 15 травня новий Керченський міст, який з’єднав Росію з півостровом Крим. Президент Російської Федерації за кермом яскраво-помаранчевої вантажівки, яка на чолі колони їхала у Крим, помпезно перетнув міст… Україна висловила своє обурення, а міжнародна спільнота засудила порушення суверенітету української держави.
Окупаційний міст
Керченський міст, який є давнім омріяним російським проектом, завдовжки 19 км, символічно закріпив Крим за Росією. Чи то навмисне, чи ні, відкриття його відбулося напередодні чергової річниці депортації кримськотатарського народу сталінським режимом, яка відзначається 18 травня. Раніше з Тамані до Керчі можна було дістатися лише паромом. Міст через Керченську протоку тепер з’єднує Керченський півострів окупованого Криму і російський Таманський півострів у Краснодарському краї. З обох сторін Керченської протоки 16 травня на мосту відкрили автомобільний рух.
Росія прагнула збудувати цей міст ще задовго до здійснення анексії Криму. У квітні 2010 р. В. Янукович і прем’єр-міністр Росії В. Медвєдєв на зустрічі в Харкові підписали угоду про проектування та будівництво мосту Керч-Кубань. (Ніхто не сподівався, що Росія виконає такий нерентабельний проект). Відразу після окупації Криму Росія приспішила процес будівництва. У той самий час Україна розірвала угоду, підписану Януковичем. Але це вже мало тільки символічне значення.
За офіційними даними російської влади, на сайті Управління федеральних автомобільних доріг «Тамань» оголошено, що кошти будівництва Керченського мосту обійшлися Росії 227,92 млрд. рублів (близько 14,4 млрд. зл). Кошти виділялися за російською федеральною цільовою програмою «Соціально-економічний розвиток Республіки Крим та міста Севастополя до 2020 р.». Це означає, що Керченський міст на даний момент є одним із п’яти найдорожчих мостів над водою.
Міністр інфраструктури Володимир Омелян заявив після засідання Кабінету Міністрів України 16 травня, що його міністерство оцінило збитки для України від будівництва цього моста в 0,5 млрд. грн (71 млн зл) через скорочення тоннажу суден, які заходять в українські порти в Азовському морі. На сайті Прокуратури Автономної Республіки Крим у свою чергу заявили, що орієнтовні збитки від будівництва мосту, заподіяні оточуючому середовищу Чорного та Азовського морів становитимуть щонайменше 10 млрд. грн (1,4 млрд. зл).
Міжнародна реакція
Президент України Петро Порошенко на своїй фейсбук-сторінці обурився через виступ В. Путін на Керченському мості, написавши: «Незаконне будівництво Керченського моста є черговим свідченням нехтування міжнародним правом з боку Кремля. (…) Однак, попри марні спроби Москви легітимізувати тимчасову окупацію Кримського півострова, послідовні рішення цілої низки міжнародних судових інстанцій підтверджують – тягар вчиненого міжнародного злочину для Росії лише зростатиме. (…) А міст обов’язково знадобиться окупантам, коли вони будуть терміново покидати наш Крим». Міністр закордонних справ України Павло Клімкін у своєму Твітері також не оминув цю скандальну подію: «Насправді міст через Керченську протоку – це міст між окупованим Кримом, де люди залякані та зникають, і Росією, де можуть за один день заарештувати 1600 людей за мирний протест. Обидва кінці мосту – це шлях в нікуди».
У Європейському Союзі також опублікували свою позицію щодо будівництва Росією Керченського мосту без згоди на це України. У їхній заяві на офіційному сайті написано: «(Це) ще один факт порушення Росією територіальної цілісності України. Будівництво мосту, без згоди на це України, має на меті подальшу примусову інтеграцію незаконно приєднаного півострова до Росії і його ізоляції від України, у той час як Крим залишається частиною України. Міст обмежує прохід суден через Керченську протоку в українські порти Азовського моря. Європейський Союз продовжує засуджувати незаконну анексію Криму та Севастополя Росією та за жодних обставин не визнає це порушення міжнародного права».
Президент Порошенко ініціював подання скарги до Арбітражного Трибуналу Конвенції ООН з морського права у зв’язку з протиправним зведенням Керченського моста. На це так званий міністр з питань інформації та масових комунікацій анексованого Криму в окупаційному уряді назвав дані заяви «галюцинаціями».
В’язні російського Криму
У той час, як Росія проводить свою пропаґандистську кампанію і будує міст із Росії у Крим для підкріплення імперіалістичного духу федерації, на півострові й далі жорстоко порушуються права людини, а кримські в’язні досі не звільнені. У травні цього року минає 4 роки з моменту затримання російськими спецслужбами так званої «кримської четвірки» – Олега Сенцова, Олександра Кольченка, Генадія Афанасьєва та Олексія Чирнія. Крім цих відомих українських політв’язнів Росії, на жаль, є і менш відомі. Так, у російській в’язниці перебуває український активіст Володимир Балух, який веде голодування на знак протесту вже понад 65 днів (почав він свій протест 19 березня). Балуха затримано 8 грудня 2016 р. ФСБ Росії стверджували, що в нього на горищі будинку знайдено боєприпаси. Як пише УНІАН, адвокати і правозахисники заявляють, що активіст став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію. Балух неодноразово вивішував прапор України у дворі свого будинку в Серебрянці Роздольненського району у Криму, який окупаційна влада знімала двічі. Він також демонстративно відмовився від отримання російського громадянства, брав участь у проукраїнських акціях, а одного разу повісив табличку «Вулиця Героїв Небесної сотні, 18» на стіні власого будинку. В. Балуха в кінцевому результаті засуджено майже до чотирьох років ув’язнення в колонії загального режиму. Тепер він перебуває в СІЗО м. Сімферополя.
Олег Сенцов, якого засуджено до 20 років позбавлення волі, нещодавно також в оприлюдненому повідомленні заявив, що розпочинає голодування і продовжить до тих пір, поки всіх українських політв’язнів в росії не буде звільнено.Зараз Олег перебуває в колонії «Білий ведмідь» у місті Лабитнангі Ямало-Ненецького автономного округу і готовий голодувати до смерті.
Ситуація довкола окупованого Криму, здається, для України вже зайшла в зовсім глухий кут. Що можна зробити на противагу фізичному приєднанню півострова до Росії, а не лише на російських картах і заявах політиків? Вільям Померанц, заступник директора Вільсонівського центру у Вашинґтоні, у коментарі для «Радіо Свобода» прокоментував побудову Росією Керченського моста: «Це глибоко символічна подія для Росії, бо відтепер між Кримом і Росією з’явилося сухопутне сполучення і, можна сказати, прорвана ізоляція півострова. Це, звичайно, досягнення для Путіна. Чи принесе цей проект економічну вигоду, питання дуже складне. Можна припустити, що міст обійшовся у набагато більшу суму, ніж офіційно заявляється».
Кажуть, що Росії Донбас уже не потрібний і вона не знає, як його повернути, а також, що між Путіним і Заходом таки ведуться переговори на тему звільнення території Луганщини і Донеччини, але про Крим можна вже забути. Чи має Україна в руках козирі, щоб домогтися повернення півострова?
