Адам Вєвюрка ■ ЛЕМКІВСКА СТОРІНКА ■ №29, 2014-07-20
Лемківски кермеши в істориї, але і внеска є свідоцтвом нашой віри і дбаня про традицію. По Акції «Вісла» вони стали одним зі способів гуртувати розсіяну нашу громаду. Видят то влади наших Церков, організації, але і пересічні люде, яким не байдужа наша доля. Серед організацій можна вимінити ОЛ, яке штороку стараєтся всперти поодинокі парохії обох Церков, де в векшости є вірни з Лемківщини. Тут треба підкреслити стараня ОЛ, штоб вшанувати вірних з обох Церков та вказати потребу єдности в вірі для нашого народу. Штороку ОЛ всперає кермеш в Вільхівци. До внеска поміч отримали парохії м.ін. Замениці, Зелена Гора, Пшемків, Бжоза, Морохів.
Тут треба ціж підкреслити, што ОЛ допомагає при зїзді боднарчан, котрий організуют колишні і внесьні мешканці того села, што пару років (колі свято припадає в неділю).
В тому році кус в іншим характері ОЛ допомогло в організації Кермешу в Заменицях.
Юж 10 раз греко-католицка парохія в Заменіцях з нагоди храмового свята Івана Хрестителя 5 липця організувала Лемківскій кермеш. Штоб люде мали векшу можливіст участи, празник перенесено на суботу.
Лемківски кермеши од віків били місцем, де люде віднаходили дорогу до Бога, але ціж і нагодом до стрічи. В тот час люде сходилися, гостили, бо то било найвекше свято села. Але і з інших сів, парохій приходили там люде, штоб разом святкувати і дякувати Богу за здоровя, щастя та інші особисти подяки і проханя. однак найважніше било то, што люде мали почутя єдности, што разом можут ся радіти, але і разом будут мати силу перейти терпіня, колі, не дай Боже, біда завитат до іх хижи. На кермешах била молитва, гостина, спів, бесіда, але і можна било штоси собі купити: памятку чи даяке солодке. З того найбарже тішилися діти. Для них кермеш значив, што будут цукорки, тісточка, чи солодка червена оранжада. То бив кус слід істориї, як колісі виглядали наши гірски кермеши.
Заменицкі кермеши мают кус з той істориї. Привертат тамти часи, а так направду його силом є автентичніст. Завдяки парафіянам Замениц, на чолі з о. Павлом Березком, учасники кермешу могли чутися як дома.
Літургію очолив зо священиками з сусідних парохій (Любина, Гузиц, Шпротави, Зеленой Гори, Новогроду, Пшемкова, Вроцлавя, Сьроди-Слеской, Лігниці) вроцлавско-ґданський владика Володимир Ющак. На конец літургії било освячиня води під хрестом, де пару років тому парафіяне Замениц привезли землю з лемківских сів. Освячиня води є важне, бо, як вірили наши предки, то од празника св. Івана люде можут купатися в ріці чи озері.
По літургії почалася свіцка частина кермешу. На сцені виступали м.ін. «Ластівочка», «Сонечко», «Кичера», «Калінки», «Жайворонки», «Подолянки», «7кропка», «Троянда», «Давіденка», «Мацєжанки», «Вендровни табор», а госьцями билі «Словацки крузек» з Праги та барз тепло принятий украінский «Горицвіт» з Берліна. Заповідачами билі п. Андрій Перегрим (головний координатор) та Данько Хорощак.
Можна било почути пісні: лемківски, з далекой України, польски (м.ін. з Буковини та Кресів), циганьски, словацки. Пообзерати танці виступаючих ансамблів. Але і видіти виставку образів (церков) пана Владислава Ревака, як і самому порозмовляти з малярем. Скоштувати страв (ціж реґйональних), в тим з дика та сарни. Купити памятку, м.ін барз цікави бомбки, ручно здобени нашом вишивком п. Ольги Гиби зі Шпротави, яка дохід з них презначат на потреби шпротавской церкви. Барз добрі, што на кермешу зацікавлено ся дітми. Били конкурси, забави, спортивні змаганя, в яких гостила наша мова і спів. Тото координувала п. Анна Перегрим. На конец кермешу била забава, де при музиці «Троянди» кермешане танцями раділи зо свого свята. Партнерами Х Кермешу в Заменицях били ОЛ, «Кичера» (в рамах фестивалю «Світ під Кичером»), місцева льокальна влада на чолі з війтом ґміни Хойнів п. Мєчиславом Каспжаком та бурмістжом міста Хойнова Яном Серкєсом.
Але ціж допоміг кружок СЛ з Пшемкова на чолі з «Ластівочком» і Євгеном Габуром.
Х Заменицкі кермеш перешов до істориї. Викликав вельке зацікавліня сусідних наших парохій. Як підкреслили гості, била чудова атмосфера при гардій погоді. Вони доцінили працю і посвячиня парафіян та обіцяли, што за рік заз приїдут, а парафіяне Замениц, на чолі з о. П. Березком напевно на то ждут. ■
