(пл) ■ ПОДІЇ ■ 2010-09-22
{mosimage}
Починалося все з парафіяльного празника біля церкви… А сьогодні на “Пасленцьку бесіду східних культур” приїжджають тисячі гостей, навіть з-за кордону.
Українською, польською, а також німецькою і навіть французькою мовами “бесідували” учасники цьогорічного, уже ХІІІ заходу. Четвертого вересня до екологічного парку м. Пасленка навідалися не тільки жителі міста, довколишніх місцевостей, – Бранева, Брунарів, Вильчат, Ґоткова, Ґурова- Ілавецького, Млинарів та інших, – але й гості з німецького Іцехо та французького Ла -Куронна.
Візит закордонних делеґацій був пов’язаний із 20-річчям співпраці цих місцевостей із Пасленком – їхнім містом-побратимом. Але чи так по-міжнародному було завжди?
Спочатку захід був звичайним парафіяльним празником, що проходив на площі біля церкви, але згодом людям почало бракувати цієї території. Тоді зустрічі перенеслися до екологічного парку.
– Парох запропонував, щоб вийти з нашою культурою назовні, щоб це свято було не тільки для нас, але й для поляків та німців, які також живуть у цьому реґіоні, – розповідає один з організаторів “Бесіди” Олександра Кравецька, голова гуртка ОУП в Пасленку. Таким чином захід перемістився до екологічного парку, люди почали приходити, приїжджати цілими родинами, зі знайомими, відвідували захід також місцеві поляки – їм це сподобалося. Сам організатор, парох о. Андрій Сорока зазначив під час заходу, що “цього дня в Польщі винятковими є два міста – Лодзь, де відбувався футбольний матч (Польща -Україна), та Пасленк, де проходить “Пасленцькa бесідa східних культур””. Про винятковість “Бесіди” пригадав також присутній сенатор Славомир Садовський, адже після ІІ Світової війни доля закинула на ці землі українців, білорусів, литовців – і тут вони, за словами сенатора, зустрілися. – “Бесіда” свідчить про спів працю цих національностей, – каже сенатор. Хоча в заході раніше брали участь колективи німецької меншини, то цього року, як, зрештою, і в минулі, можна казати про перевагу представлення української культури. Під час концертно- естрадних виступів можна було побачити танець у виконанні “Думки” з Ґурова- Ілавецького та місцевої “Калини”. Останній колектив існує вже протягом семи років і, як підказує його опікун Марія Футреґа, вони виступають не тільки на українських заходах, але вже двічі мали нагоду брати участь в Огляді культури національних меншин у Млинарях. До танцю на “Бесіді” публіку запрошували “Білий берег”, “Горпина”, “Тhe Ukrainian Folk” та київський “Mad Hades XL”.
Щоб не наголошувати лише на українській культурі, варто зазначити, що вже другого дня заходу в костелі св. Варфоломія виступило тріо “Клез морет”, яке представило балканську, слов’янську та єврейську музику.
– Мені цей захід подобається саме тому, що на “Бесіду” запрошують також відомі ансамблі з України. Ніби місцевий захід, але трішки інший, – каже Михайло з Лемборка, для якого приїзди на це свято дають можливість зустрітися з родиною, яка мешкає тут. І хоч “Бесіда” вже розрослася як велелюдний фестиваль, надалі на ній панує родинна атмосфера. А для учнів, яким треба їхати до школи до Ґурова- Ілавецького, він завершує канікули.
“Наше слово” №39, 26 вересня 2010 року{moscomment}
