(гс) ■ ПОДІЇ ■ 2009-10-08
Хоч закриття “Теленовин” стало фактом, проте заходи з метою повернення передачі на антени державного телебачення тривають надалі. Коли б у “мас -медійному” законі були чіткіше записані обов’язки TVP про випуск в ефір таких передач, то не було б, мабуть, проблеми. Однак так не сталося і тому нині TVP може писати в листі до Державної ради радіомовлення і телебачення, що, підмінюючи у своїй програмі “Теленовини” передачею “Етнічні клімати”, надалі виконує свої обов’язки щодо задоволення потреб національних та етнічних меншин.
Такий безцеремонний підхід розкритикував на початку вересня голова ДРРіТ Вітольд Колодзейський у листі до правління TVP, відзначаючи, зокрема, що “Теленовини” були призначені “для української меншини і виходили українською мовою”, а замінна програма лише розповідатиме про меншини для загального кола глядачів. Шкода, що цієї істотної різниці не помічають у TVP. Хоч голос ДРРіТ – це прояв занепокоєння, то позиція цього органу загалом виглядає досить суперечливо. На вересневому засіданні Сеймової комісії національних та етнічних меншин член ради Пйотр Боронь інформував учасників, що рада не може втручатися в підготовку матеріалів у TVP, у графік програм та час їх виходу в ефір, а також не має повноважень, щоб примусити керівництво телебачення до зміни становища. Однак в інформації для голови ОУП Петра Тими про справу “Теленовин” В. Колодзейський пише: “ДРРіТ зобов’язана оцінювати рівень виконання громадськими медіа операторами їхніх обов’язків, які виникають з закону і вписуються в місію громадських ЗМІ”. Таким чином показано, що таки існують якісь механізми впливу на телебачення, однак треба хотіти ними скористатися. Може таке бажання прийде після “землетрусу” в державному телебаченні, свідками якого ми є.
Окрім здорового глузду, додатковим арґументом для позитивного вирішення цієї справи може бути висланий на адресу експертів Ради Європи лист від ОУП, у якому відзначається, зокрема, що державне телебачення в Польщі ліквідацією “Теленовин” порушує положення Рамкової конвенції про захист прав національних та етнічних меншин, хоче висвітлювання їхніх справ звести лише до фольклору, а фальшивими арґументами про великі кошти і незначну кількість глядачів намагається приховати своє погане ставлення до проблем меншин. Цей голос ОУП і прохання про докладне дослідження справи “Теленовин” важливі остільки, що незабаром Польща буде звітувати перед Європою про виконання своїх обов’язків щодо забезпечення прав національних та етнічних меншин. Тоді може виявитися, що бочку меду для українців у вигляді повернення Народного дому зіпсує мас медійна ложка дьогтю…
“Наше слово” №41, 11 жовтня 2009 року {moscomment}
