(гс) ■ МІҐРАНТИ ■ 2010-12-09
Під час зустрічі у Варшаві 26 листопада понад двадцять неурядових організацій з Європейського Союзу та країн Східного партнерства (СП) і Росії створили Коаліцію для безвізового руху в Європі. Дії коаліції зосереджуватимуться на прискоренні надто повільної, як досі, лібералізації візової політики ЄС щодо країн СП (України, Молдови, Білорусі, Вірменії, Азербайджану та Грузії).
Досі, попри ряд позитивних заяв з боку ЄС, справа візового обо в’язку щодо сусідів зупиняє розвиток нормальних міжлюдських зв’язків, блокує також поширення демократії, зупиняє розвиток туризму, а в сусідніх державах укріплює образ ЄС як недоступного суб’єкта, що від іншої частини Європи відмежовується новою залізною завісою. Коаліція звернулася до Угорщини й Польщі, які 2011 р. головуватимуть у Раді ЄС, з проханням надати пріоритетний характер лібералізації візової політики з країнами СП: “Віримо, що для безпеки нашого континенту і продовження процесу демократичної трансформації та модернізації Східної Європи – процесу, для якого міжлюдські відносини стають основними – потрібні ефективні дії, які об’єднуватимуть вимоги щодо обов’язку проведення необхідних реформ з чіткою перспективою скасування віз”, – зазначається в заяві коаліції, вступ до якої є відкритим також для інших організацій.
Про підписання коаліції її члени повідомили на зустрічі у Фонді Стефана Баторія, де відбулася також конференція на тему віз. Доповідачі позитивно оцінили те, що під час саміту Україна-ЄС 22 листопада Києву запропонували план дій з метою скасування візового режиму. Однак цей процес матиме ряд перешкод. З одного боку, виразне небажання Німеччини та Франції, хоч на протилежному полюсі в ролі адвоката знаходиться Польща. Інша справа – це те, що однією з можливостей є комплексне скасування віз для країн СП і Росії, а тут бар’єром можуть бути не лише демократичні стандарти, але також наявність заморожених конфліктів у відносинах з деякими державами. Скасування візового режиму, в оцінці деяких експертів, спричиниться до підвищення обсягу міґрації з економічних причин, нелеґального працевлаштування, існує також небезпека використовування імміґрантів для скоєння злочинів. Перераховуючи ці перешкоди, Кшиштоф Левандовський з Міністерства внутрішніх справ і адміністрації остаточно відзначав, що Польща не бачить суттєвої небезпеки від скасування віз, проте країни, до яких спрямований цей механізм – на його думку – мають ще багато зробити.
Факт започаткування лібералізаційного процесу щодо віз аж до їхнього остаточного скасування добре оцінює Олександр Сушко з українського фонду “Європа без бар’єрів”, але і він відзначає, що тепер, зокрема, перед Києвом – стоїть завдання виконання конкретних технічних вимог: безпечні закордонні паспорти, вреґулювання питання кордонів, реформа прикордонних служб, боротьба з корупцією тощо. Сушко звернув увагу також на те, що зараз потрібна активна праця неурядових організацій і допомога ЄС хоч би в тому, щоб в українському суспільстві подолати такі стереотипи, як от, мовляв, “нас у Європі не хочуть”. Ніхто з дискутантів не був у силі назвати термін, коли Україна та інші держави дочекаються ліквідації візового режиму з ЄС, проте всі були переконані, що залежатиме це від виконання ними формальних вимог, а лідери таких змін мають шанс дочекатися безвізового режиму скоріше, ніж інші. Не без значення тут буде також політична воля Західної Європи, бо визначених технічних вимог напевно ніхто не зможе виконати в повному обсязі.
“Наше слово” №50, 12 грудня 2010 року {moscomment}
