Степан Мігус ■ ПОДІЇ ■ №6, 2017-02-04
До церкви Чесного Хреста у Венґожеві 21 січня понад сто юних виконавців з різних закутків Вармінсько-Мазурського воєвідства приїхало на VIII Огляд коляд, вертепів і щедрівок. Дуже рідко трапляється, щоб усі учасники заходу стали переможцями. А саме таке рішення прийняло журі, яке очолювала голова Мазурського відділу ОУП Катерина Полевчак.
Званням лауреата удостоєно: хор «Лісова пісня» з Комплексу шкіл з українською мовою навчання в Бартошицях, з яким уже майже два десятиліття невтомно працює вчителька Наталія Шелест; вокальний гурт «Надія» з Бань-Мазурських під керівництвом Стефанії Урбанської, з якою співпрацює музикант Томаш Кардель; а також дівоче тріо з парафії св. Володимира і Ольги з Видмін, яке підготувала Світлана Сковрон. Вирізнення не менш заслужено отримали: родинне тріо Михайло, Фома і Вікторія Скиберис зі Срокова, яке підготувала мама Богуслава Табака; соліст Ігор Гайдаш (опікун Ігор Гула); діти з пункту навчання української мови у Срокові (їх підготувала Дарія Оринчак); учні пункту навчання української мови і релігії в Круклянках під керівництвом монахині с. Олени Манькут; учні з пункту навчання української мови в Собєхах і Будрах, з якими працює вчителька Ірина Тимо; діти з катехетичного пункту у Венґожеві, підготовані с. О. Манькут; діти з пункту навчання української мови в Позезджу під керівництвом с. Орести Саламашек та вчительки Вікторії Петюк; юнацтво з парафії св. Василія Великого в Кентшині під керівництвом вчительки Марії Германович; учні початкових шкіл у Венґожеві під орудою вчителя Юрія Андрусейка; учні з пункту навчання української мови і релігії при школі № 7 у Ґіжицьку під опікою с. Орести Саламашек; ансамбль «Водограй», очолюваний Наталією Шелест; діти з парафії св. Миколи Чудотворця у Банях-Мазурських під керівництвом с. Мирослави Гнилиці. На закінчення перегляду поза конкурсом виступив, презентуючи колядки, нещодавно створений Ігорем Гулою венґожівський вокальний гурт «Водограй».
Організатори заходу – Управа гуртка ОУП у Венґожеві, очолювана Дарієм Драбиком, і венґожівська парафія Чесного Хреста з парохом о. Василем Кепещуком подбали про те, щоб понад сотню учасників, у цьому й журі, гідно нагородити і не відпустити голодними, частуючи традиційно варениками і солодким, про що, як щороку, задбали парафіянки. Проведення чергового перегляду стало можливим, як підкреслив Д. Драбик, завдяки спонсорам. Перш за все – це Управа міста і ґміни Венґожево, Венґожівське староство та ряд приватних спонсорів.
Цьогорічний перегляд здивував багатьма суттєвими елементами, які збагатили й урізноманітнили захід. Відчувалася більша дбайливість про українську мову, яка щораз рідше функціонує в повсякденному житті. По виконавцях було видно, що їхні наставники дуже прискіпливо підходили до правильних наголосів, вимови і мелодійного звучання української мови. Звичайно, траплялися й винятки. Але відчутна поправа – це, з певністю, і заслуга батьків, які, може, врешті частіше почали розмовляти зі своїми нащадками рідною мовою. Свою лепту вклали і вчителі мови та релігії, у цьому щораз численніші педагоги з України.
Подивував і добір репертуару. Крім класичних коляд «Тиха ніч», «Бог предвічний» та інших, звучали й зовсім нові різдвяно-новорічні авторські пісні. Дуже багато нового й актуального появилося і у вертепах – наприклад, тема війни, аґресора чорта-путіна і т. п. Що вже говорити про костюми. У такому одязі виходити б на презентації моди. Співставлення класичного з початку століть вбрання з українським національним милувало очі. Тут велика заслуга опікунів, але хіба насамперед монахинь, які працюють з дітьми та юнацтвом. На це в майбутньому теж повинно звернути увагу журі.
Немає сумніву, що молоді артисти та їхні опікуни напрацювалися на славу. Шкода б було, щоб хвалилися надбаним лише один раз на перегляді, і, може, ще один у себе в парафії. Варто в майбутньому організувати венґожівські перегляди між Різдвом і
Новим роком, а тиждень до Водохреща і ще тиждень після нього використати, щоб наших юних артистів показати якнайширшій громаді. Вони цього заслуговують. А частіші презентації їх просто заохотять до дальшої творчої праці на рідній ниві. Може, заохотять ще й тих, хто вже не вперше проспав це свято? ■
