Богдан Гук ■ ПОДІЇ ■ №15, 2014-04-13
Інформація про діяльність української громади в Команчі на східній Лемківщині з’являється нечасто. Проте ситуація міняється. У червні 2013 р. обрано новий склад управи місцевого гуртка Об’єднання українців у Польщі. Головою стала Анна Мацко, заступником − Аліція Шара. Про перші позитивні наслідки цих змін упевнено можна говорити вже сьогодні.
У Команчі вдалося створити невеликий співочий гурт «Лем ми». його п’ятеро учасників сповідують православ’я, п’ятеро – греко-католицизм, а об’єднує їх те, що всі вони – українці. колектив 25 січня 2014 р. відгукнувся на запрошення до участі в Тижні молитов за єдність християн (19–25 січня), який організувала парафія польської католицької церкви у Ленках-Дуклянських. Запрошення було адресоване вірянам команчанських греко-католицької (парох – о. Андрій Журав) та православної (парох – о. Марко Ґоцко) парафій.
Ще одна культурна подія, організована команчанським ОУП, відбулася 1 лютого. У місцевому «Клубі сільського господаря» на вечорі коляд «Кутя» зібралося приблизно 100 осіб. Разом із ними колядували війт Команчанської ґміни Станіслав Бєлявка та монашки з римо-католицького монастиря. З колядками виступили також наймолодші співаки. Їхній виступ підготувала вчителька Мирослава Онишканич-Ковальська з пункту навчання української мови.
Останній захід, який організували команчани, – Шевченківський вечір. 9 березня він зібрав повну залу глядачів у місцевій школі. Поруч із Шевченком, героями вечора стали команчанські діти – учні початкової школи та гімназії. Програму свята підготувала вчителька української мови Мирослава Ковальська. Вечір почався співом «Реве та стогне Дніпр широкий». Потім діти читали вірші Кобзаря й разом із дорослими виконували пісні на слова Шевченка.
Атмосфера свята була дуже зворушливою і проймала до сліз. Голова гуртка Марія Мацко прочитала задушевний вірш про Україну її мами – Галини Сушко. Поетеса народилася 1932 р. в селі Куляшному, 1947 р. її депортували, нині вона живе в Смярдзеві коло Бартошиць.
Уміння українців-команчан мирно співіснувати понад віросповідними відмінностями не вперше підтвердили греко-католицький та православний парохи.
Новій управі гуртка ОУП у Команчі поки що вдавалося згладжувати гострі кути, які досі часто гальмували, а бувало, що й блокували розвиток українства. Марії Мацко, друзям з управи та свідомим українцям вдалося організувати громадське життя команчан. У них є вже союзники: школа, обидві парафії, приязні мешканці. Ймовірно, наступним кроком стане співпраця з управою місцевої ґміни. Члени ґмінної ради і війт Станіслав Бєлявка повинні бути зацікавлені в процвітанні свого реґіону, в чому їм може допомогти такий сильний інструмент, як українська культурна спадщина Команчі й усієї ґміни. ■
Коментарі
Дуже Дякую за ваш виступ. Вибачте, але я дуже не можу казати бо я дуже по нашому не знам. Я рдивсья в Пенсилвенії, ЗША. Мий дідо втік до Америки колись в 1880, втікав, бо Австрияки його до войска брали. Він погодив з Команчі чи з Репеді. Тому я є Лемко.
З БОГОМ!
Їелько