Записав П.Л. ■ ПОГЛЯДИ ■ №21, 2013-05-26
Cтепан Cидор, слухач радіопередачі, голова гуртка ОУП у Ґенсиках
Українській передачі в Радіо Ольштин минуло 55 років, але попри такий поважний вік, вона мені далі цікава. І думаю, що вона цікава не лише моєму поколінню, але й молодшому. Я почав її слухати, як тільки вона з’явилася в ефірі ольштинського радіо. Щоправда, коли ще я жив на селі, то не завжди був на це час, але тепер, проживаючи в місті, слухаю її щоденно.
Мені подобається прийнятий редакторами підхід, ось те, що до деяких історичних подій, тем програми вони добирають відповідну музику, пісні. Таким чином, можна почути патріотичні, повстанські пісні, твори на Шевченкові слова та сучасну музику. Завдяки радіопрограмі знаю, що відбувається в цій частині реґіону, де я живу, тобто в Кентшинському повіті. Теж дізнаюся, що відбувається та має відбутися в інших закутках Вармінсько-Мазурського воєвідства. Мені важлива й інформація про те, що діється в Україні. Крім актуальних політичних подій, явищ у сфері культури, а навіть спорту, мене цікавлять коментарі редакторів, які описують сьогоднішню політичну ситуацію. Думаю, в Україні вони владі не подобалися б. А коли хтось знайомий запитує мене, що нового в Україні, то зразу рекомендую йому слухати цю передачу.
З іншого боку, інформації, подаваної в радіо, не так знову й багато, оскільки час трансляції обмежений до 10-ти хвилин зранку і 20-ти увечері. Але якби не було цих передач, то лишився б тижневик «Наше слово», щомісячні «Теленовини» і наша реґіональна телепередача. А сьогодні це замало, бо людина вже звикла, що в радіо може послухати своєї мови, пісень, вона звикла до щоденної поточної інформації. Думаю, нині лише завдяки такій інформації можна дізнатися, що саме відбувається у світі.
Мирослав Дрозд, слухач радіопередачі, вчитель комплексу шкіл з українською мовою навчання в Бартошицях
Пам’ятаю, коли я був дитиною, то слухав цієї передачі разом з батьками. У 90-ті роки я навіть записував ці передачі на плівки, таким чином мав доступ до української музики.
Цих передач я слухав, будучи в середній школі в Ґурові-Ілавецькому. Пригадую ситуацію, коли в день моїх 18-их уродин в ефірі з’явилися побажання для мене. Відтак до гуртожитку прийшли до мене знайомі, щоб привітати – а вони про це раніше не знали, про мій день народження довідалися з ефіру. Тобто українських передач у середній школі слухав не лише я.
Як колись, так і тепер транслюється молодіжна передача, в якій є багато сучасної музики. Ми таким шляхом дізнаємося про різноманітні гурти в Україні.
Сьогодні для нас, українців у реґіоні, ця передача є чимось важливішим, ніж тільки радіопередачею. По-перше, це контакт з живою українською мовою, а по-друге, завдяки ній слухач знає, що відбувається в українському житті тут, у Польщі, але також дізнається про актуальні події в Україні. Я маю вдома українське телебачення, але не всі мають таку можливість. І для них, переважно старшого покоління, радіопередача в Радіо Ольштин є вікном в Україну.
