Коментар: Богу дякувати, що в нас є новий владика!

Записав Б.Г.ПОГЛЯДИ№46, 2013-11-17

Іван Мартиняк, Перемисько-Варшавський митрополит УГКЦ
Призначення єпископа-ординарія Перемисько-варшавської митрополії – це радісна й довгоочікувана священством та вірними подія в житті нашої Церкви. Кожна єпархія повинна мати єпископа-помічника, як і кожен єпископ-ординарій, а тим більше митрополит. Східна частина Перемисько-варшавської митрополії дуже велика: вона охоплює територію від Кракова на півдні до Нового Двору на півночі. Доки я як ординарій був сильнішим та міг власними силами обслуговувати її, потреба в єпископі-помічникові не відчувалася, та все ж таки кілька років тому почалися відповідні заходи.
Це відбувається згідно з прийнятою процедурою. Спершу Синод єпископів Української греко-католицької церкви назвав імена й прізвища трьох кандидатів і представив їх Апостольській Столиці. Відтак Ватикан відправив розпорядження папському нунцієві у Польщі. Він, згідно з процедурою призначення нових єпископів, ознайомився з поглядами священства єпархії щодо кандидатів. Кожен священик щиро дав відповідь на його запитання. Саме на цій основі Святійший Отець Франциск з-поміж трьох кандидатів вибрав єпископом-помічником нашого дотеперішнього генерального вікарія – отця митрата Євгена Поповича.
Він виконував обов’язки вікарія протягом 17 років, показав себе як ревний священик, активний парох, розважливий голова Патріаршого суду у Львові. Йому ледь за 50, він − освічена енергійна людина, отож при Божій помочі зможе й далі працювати. А він уміє й любить працювати в нашій Церкві. Перед новопризначеним єпископом Євгеном Поповичем нелегка дорога. В Церкві Христовій праця священика й владики базується на співпраці з мирянами. Якщо вірні є ревними й активними, то, як показала не дуже давня історія, навіть десятиліття без владики не зможуть ліквідувати нашої Церкви. Однак єпископ мусить бути, оскільки Церква є апостольською. Проте владик може бути й десять, але, якщо не буде молитви до Господа й любові мирян до Церкви, парафія та єпархія нидітимуть… Недаремно згадую тут знамениті слова Папи Бенедикта XVI: «Хто молиться, той не тратить часу».
Саме вірянам я поручаю сьогодні нашого нового єпископа та прошу про молитву за нього. Вірні багато вимагають від своїх владик, проте повинні дбати про них у своїх молитвах. Сьогодні з радістю можу сказати, що віряни радіють папським рішенням щодо колишнього генерального вікарія Євгена: безупинно приходять вітальні телеграми й телефонні дзвінки. Подібною є реакція серед священства. На момент, коли я даю цей коментар, тобто на третій день після оголошення папської номінації, залишилося дуже мало тих, хто ще не надіслав своїх вітань.
І справді: це вдалий час на призначення владики-помічника. Адже на липень 2014 р. припадає 25-річчя мого єпископства та 50-річчя священства. Згідно з законодавством, за таких обставин кожен єпископ подає Папі Римському заяву з проханням прийняти відмову від подальшого виконування душпастирської праці. Святійший Отець її приймає або не приймає. У першому випадку Синод владик УГКЦ вибирає нового владику-ординарія для митрополичої столиці Перемишля.

Поділитися:

Категорії : Погляди

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*