Рапорт Фонду Баторія про ситуацію на польсько-українському кордоні свідчить: до європейських стандартів на цій межі ще далеко. Виникає питання: чому не можна спільно оформляти документи подорожників? Перешкодою є вимоги Європейського Союзу. Насувається аналогія до стандартів з минулої епохи. Коли ще додати важкодоступність віз, то й поготів – істинно соціалістична система. Чи для цього створювався ЄС, щоб бюрократичними вигадками та зверхністю захищати свій “рай”?

В туристичний сезон, коли багато хто з нас вибирається в Україну, необхідно врахувати час на постій на кордоні. Декого він насторожує, дехто вже звик до довгого очікування на польсько-українському переході. Цивілізаційну діру видно при поведінці прикордонників. Попри нарікання на польських функціонерів, вони більш відкриті – хоча б привітаються й подякують. Таке я рідко зустрічаю з українського боку: мовчазні лиця-маски відповідають зичливо лише тоді, коли сам це вимусиш. Про патологічні явища на українському боці відомо – і це не вигадки.

Попри подібні звіти про стан польсько-українського кордону, польська сторона покращує обслугу, однак завжди можна зробити ще щось. Проте головною проблемою виявляється брак нових переходів. Тим самим спричиняються всілякі негаразди, які відлякують людей від поїздок в Україну: попри те, що на межі набагато кращий стан, ніж у 1990-ті роки. Одначе руху, щоб подолати спадщину нестачі переходів, не видно. Нові переходи будуються з таким темпом, що для зрівняння з нормою на польсько-німецькому кордоні перед вступом Польщі до Шенґенської зони треба ще з п’ятдесят, а то й більше років. На польсько-українському кордоні бракує тридцяти переходів, а до Євро 2012 збудовано два, які не мають відповідних під’їзних доріг і не працюють.
Мене дивує байдужість до цього питання ізольованої держави – України. Більше переходів в Україну означає більше грошей від туристів. Якщо це не промовляє до уяви українських чиновників, то є ще один козирний арґумент: більше переходів… більше надходжень від хабарів. Так що, українські держслужбовці, – більше уяви. Це для вас також бізнес. Я готовий дати свою лепту у вашу кишеню, щоб ви почали виконувати свої професійні обов’язки – почали від будови нових переходів на українсько-польському кордоні. Я потім ставатиму в черги, а ви зароблятимете на реґулюванні їх на переході, та ще й не забудьте про всілякі платежі – “екологічні”, “страхові” тощо. Більше переходів – більше платежів…
Сподіваюся, що нових переходів дочекаюся ще я, а не мої внуки.

“Наше слово” №32, 5 cерпня 2012 року {moscomment}