Записав П.Л. ■ ПОГЛЯДИ ■ №36, 2014-09-07
Марцин Свенцицький, депутат Сейму Польщі
У своїй історії Україна багато разів пробувала вибороти свою незалежність. І ось минають 23 роки, як Українська держава цю незалежність має. Однак тепер Україна встала на захист своїх кордонів від зовнішнього аґресора.
Сьогодні Україна бореться за європейські цінності, за пошану для цих цінностей, а тому повинна мати повну підтримку всіх держав Європи. Ідеться не лише про політичну та економічну підтримку, але якщо буде треба, необхідно їй надати і мілітарну допомогу.
Вважаю, що українське майбутнє буде набагато краще, ніж актуальна ситуація. Український народ свідомий своєї тотожності і своїх інтересів, тому люди щораз більше між собою солідаризуються. Я не маю сумнівів, що незалежність України – це тривала цінність, яку вона збереже назавжди. Сьогодні, у цій війні, йдеться не лише про захист України, але і європейських принципів. Думаю, що якоюсь мірою Європа сьогодні солідарна з Україною, проте цього замало. ЄС міг би більше натискати на Владиміра Путіна. Європа повинна поступово вводити більш жорстокі економічні санкції і старатися зменшувати свою енергетичну залежність від Росії. Доки до Росії пливе потік сотень мільярдів наших євро чи доларів, якими країни ЄС платять Росії за газ, вона почуває себе впевненою. Треба обмежити цей імпорт газу і нафти, тоді Росія, можливо, «протверезіє». Це теж захист і підтримка для України, який їй зараз так потрібний. Європа може і повинна це робити. Європа може мирним способом зупинити Росію. ■
Недім Усеінов, політолог Фонду Міжнародної Солідарності
Український народ є вільним народом. Хоча частина території України є окупована Росією, все ж Українська держава сьогодні більше, ніж будь-коли раніше, є незалежною. Кремль уже не може впливати на те, хто нами керує і хто визначає стратегічний розвиток України. Ми робимо це самі. Врешті ми змогли добитися цього. Тепер лишається найважливіша проблема: витримати тиск росіян, які з цим ще не погодилися. У цьому сенсі, звичайно, наша незалежність є під загрозою, при чому загрозою дуже серйозною. Ми всі бачимо, яку рішучість демонструє Путін. Президент Росії має два уявлення про Україну: або Україна, залежна від Росії і має умовну суверенність, або Україна взагалі не повинна існувати як держава.
Думаю, що українці обов’язково збережуть державність своєї країни, бо народ об’єднався навколо ідеї захисту незалежності України.
Що стосується Польщі. Польщу з Україною поєднує багатовікова історія. Зрозуміло, якщо сьогодні Путіну вдасться знищити українську державність, то він через деякий час почне натискати на Польщу і прибалтійські держави. Сьогодні Польщі потрібна незалежна Україна, яка буде вільною від аґресії Росії. Тоді Польща буде себе почувати набагато безпечніше. У міжлюдському вимірі поляки симпатизують українцям і вважаю, що українці – це народ, багато в чому схожий на польський. Ми приречені один на одного, бо ми сусіди. Франція чи Німеччина не мають спільного з Україною кордону. У них свої сусіди і свої відносини з цими сусідами. Тому немає чого дивуватися, що, наприклад, Франція меншою мірою, ніж Польща, буде сприяти і підтримувати незалежність України. Нам разом з Польщею простіше протистояти аґресії і планам диктаторів.
Ізабелла Хруслінська, публіцистка
Після 1945 р. часто поверталося і було наповнюване змістом гасло: «Не має вільної Польщі без вільної України!». Для цього в еміґрації багато зробив Єжи Ґедройць та його паризька «Культура», а в самій Польщі, передусім, Яцек Куронь. До 90-х років минулого століття воно мало найсильніше значення. Тоді Польща мала обмежену суверенність, бо входила до складу блоку східних комуністичних держав, а незалежної України зовсім не було, вона була лише однією з республік СРСР. Говоримо про гасло, але, звичайно, воно було постійно наповнюване змістом. Саме Польща 1991 року першою визнала незалежність України.
Це гасло повернулося і після 2000 року, коли у відносинах держав одним з головних їх елементів стала справа українсько-польського примирення та історичного контексту в питанні примирення.
Починаючи від Майдану, особливо від березня, коли Росія анексувала Крим, а також в ситуації теперішніх воєнних дій це гасло набирає нового значення. Якщо існує загроза найближчому сусідові Польщі, стратегічного її партнера, то це гасло має знову символічне значення. Ми свідомі того: якщо Україна не буде незалежною демократичною державою, якщо Росія буде продовжувати дестабілізувати Україну і не давати їй можливості інтеґруватися у європейські структури, наслідки цього, в першу чергу, відчує Польща, а вже пізніше й інші європейські країни.
Польське суспільство дуже добре це розуміє. Починаючи від Майдану, солідарність і підтримка для українців з боку поляків є постійною. Приймаючи на лікування поранених майданівців, висилаючи допомогу в Україну, запрошуючи українських дітей на відпочинок та реалізуючи інші форми підтримки, польське суспільство знову реалізує гасло: «Немає вільної Польщі без вільної України!» ■
