Записав П.Л. ■ ПОГЛЯДИ ■ №38, 2015-09-20
Юрій Таран, соціолог, Фонд «Наш вибір»
Візит прем’єр-міністра України у Польщі, чесно кажучи, для мене пройшов майже непоміченим, бо, як розумію, вирішувалися скоріше всього якісь технічні деталі в рамках усталених проектів.
Одним з досить важливих компонентів польсько-української співпраці є Угода про обмін молоддю. Леґалізація дипломів, які молоді люди отримують за кордоном, – це один з важливих елементів відкритості української освітньої системи. До останнього часу вона, мовляв, була закрита і повна ускладнених бюрократичних процедур. У рамках підписаної угоди до Польщі можуть приїжджати студенти з України, в тому, звичайно, і зі східної. І все ж, якщо говорити про сам обмін молоддю, то люди замало орієнтуються в темі. Уже понад десять років не лише польський уряд, а й різні фонди запрошували до Польщі дуже багато українців, особливо зі східної України. З 2006 р. сюди приїжджало щораз більше українських студентів, серед яких були представники Донецька чи Луганська. Тепер молодь з Харкова, Херсона, Дніпропетровська, Миколаєва зацікавлена можливістю навчатися в Польщі. Але з окупованих територій сюди молодь уже радше не буде їхати.
Коли говорити загалом про навчання українців у Польщі, траплялися теж неґативні голоси в цьому питанні. Говорилося, що українських студентів настільки багато в Польщі, що вони забирають польським ровесникам місце в університетах і гуртожитках. Думаю, що для самого проекту, в рамках якого буде забезпечене фінансування приїзду української молоді до Польщі, нема загрози. Якщо бюрократичний процес уже запущено, то він буде працювати. Більше того, він не передбачає обміну невідомої кількості студентів. Звернімо увагу на те, що торік у Польщі було 23 тис. українських студентів, які приїхали сюди без жодного обміну. Приїхали просто на навчання. В рамках теперішньої угоди приїде всього 400–500 чол. Як видно, це крапля в морі, порівнюючи з загальною кількістю студентів, які навчаються в польських вишах.
Натомість на сам приїзд до Польщі не лише молодих українських студентів, але теж тих, хто приїжджає сюди працювати, якимсь чином впливатиме ситуація з біженцями з Сирії. Є думка, що вони перетинатимуть кордон Польщі від сторони України.
Але для сирійців вибирати такий складний шлях – неймовірно, тим більше, що переправлянням біженців займаються контрабандисти, які на цьому заробляють гроші і, певно, вибиратимуть іншу дорогу. Однак треба сказати, що Польща, яка довгий час утверджувала себе як моноетнічна держава, тепер для іноземців залишатиметься досить закритою. ■
