Записав П.Л. ■ ПОГЛЯДИ ■ №45, 2013-11-10
Маґдалена Ратайчак, д-р габ. інституту міжнародних студій вроцлавського університету (спеціальність медіа діаспор та етнічних меншин)
«Теленовини» вписуються в принцип реалізації культурницького плюралізму, що є основою кожних громадських медіа у Європі.
Досліджуючи це питання, можу сказати, що в першу чергу поява такої передачі в телебаченні – це спроба потрапити до молодшого члена даної меншини. Очевидно, вона підтримує мову, культуру меншин, але теж її тотожність. З іншого боку, багато таких передач, у цьому й «Теленовини», є підготовлені в такий спосіб і за такою формулою, що зацікавлюють теж інших. Тому вважаю, передачі для меншин – це ідеальний приклад формування культурницької компетенції та суттєвий елемент міжкультурної освіти.
Питання таких програм треба розглядати в ширшому контексті, бо вони цікавлять не лише осіб з меншини. Є зовсім по-іншому. Я часто показувала такі програми своїм студентам. І хоч більшість з них раніше їх не дивилася, то ствердили, що теми, яких вони торкаються, можуть зацікавити кожного.
Знаю, що громадського телебачення не цікавить пропаґування та популяризація таких програм для меншин, бо їх не вважають авто-промоцією даного телеканалу. А шкода, оскільки вони нерідко піднімають тему діалогу. І тут особливе враження робив на мені історичний цикл, який останнім часом був підготовлюваний у «Теленовинах», бо історичні питання показував у ширшій перспективі та з різних боків.
У багатьох європейських державах не звертають уваги на кількість глядачів меншинних передач, але в першу чергу на вартість, яку вони собою несуть. Коли гляну на опитування, яке в Польщі проводив Центр досліджень громадської думки (пол. CBOS), в якому запитували поляків, чи хочуть дивитися програми для національних та етнічних меншин, інколи навіть до 20% опитуваних заявляє, що хотіло б дивитися такі передачі навіть у найкращому часі для трансляції. Але коли це порівняємо з реальністю, то таку програму дивитися 1%, бо, очевидно, на це впливають такі чинники як година трансляції, формула і тема програм.
Читаю про різні ініціативи польського уряду та про наукові проекти, в яких говориться про способи підготовки польського суспільства до необхідних змін, оскільки в державі збільшується кількість міґрантів та біженців. Не уявляю собі, щоб позбавляти медіа, особливо громадські, основного принципу – додержування культурницького плюралізму.
Звичайно, самі громадські медіа не відштовхуються від цього. І вважається це їх громадською місією. Але, здається, сьогодні цього потребуємо більше, як кільканадцять років тому. Сьогодні показувати національні та етнічні групи, які вже віддавна проживають на території Польщі, допоможе суспільству зрозуміти нову дійсність, яка пов’язана з напливом до Польщі осіб різної національності. ■
