Станіслав Вось, бурґомістр міста і ґміни Нароль ■ ПОГЛЯДИ ■ 2011-09-15
Раніше в нас подібних випадків не було: всі ділянки, на яких знаходяться сакральні споруди, зазвичай окремо виділені і зареєстровані. Щодо Старої Гути, то тут Аґентство сільськогосподарської власності (пол. Agencja Nieruchomości Rolnych) орендувало приватній особі цілісну ділянку, на якій знаходиться цвинтар. Я, так само, як і інші люди, був здивований таким рішенням. Спитав представників аґентства: як виглядає справа, чи можна зробити кориґування?
Дійсно, коли йдеться про цю проблему, то аґентство спочатку віддало в оренду ділянку, а щойно пізніше помітило, що знаходиться на її території. Але найгірше, певно, те, що в реєстрі не було позначки, що там знаходиться кладовище. Думаю, що якби Аґентство сільськогосподарської власності мало відповідно складені документи, то напевно цієї ділянки разом із цвинтарем не орендувало б.
Щойно тепер, коли справа починає розв’язуватися по-людськи, то в заплутаних пунктах наносять коректування. З другого боку, людина, яка взяла в оренду ділянку, могла повідомити про факт існування на орендованій території кладовища. Тим більше, що вона мусить платити за всю поверхню. Погано сталося, що ні аґентство, ні новий власник не звернули на це уваги: проте, думаю, ніхто не буде розорювати цвинтар чи вести на його території підприємницьку діяльність.
Процедура виглядає так, що коли на ділянці знаходиться якась сакральна споруда, – чи то капличка, чи церква, чи цвинтар, – то це місце відокремлюється з усієї ділянки. Тепер аґентство визначить нову, меншу ділянку, а ми, тобто ґміна, звернемося по частину, на якій знаходиться цвинтар. Коли вже отримаємо її у власність, тоді будемо реалізувати відповідні дії.
Записав П.Л.
“Наше слово” №38, 18 вересня 2011 року {moscomment}
