Коментар: Результати перепису населення

Григорій Купріянович, Люцина Новак, Рафал БартекПОГЛЯДИ2012-03-02

Григорій Купріянович, представник української меншини у Спільній комісії уряду та національних і етнічних меншин
Питання перепису населення 2011 р. уже досить довго турбує представників меншин у складі спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин. Перші гарячі дискусії почалися ще в період його підготовки 2010 р. Існують реальні сумніви щодо цього, чи отримані результати перепису віддзеркалюватимуть реальну картину та дійсний стан національно-етнічної структури польської держави, у тому числі також реальну кількість представників кожної меншинної чи мовної групи.
Багато представників меншин вважає, що використані облікові методи чи інформаційна акція, з якою Головне статистичне управління (ГСУ, пол. GUS) намагалося дійти до суспільства, не були достатніми для такого проведення перепису, щоб він відображав справжню національно-етнічну картину держави. На жаль, немає нових фактів, які ліквідували б підстави для хвилювання: тим більше, що до сьогодні ми ще не знаємо, за якою методологією буде обрахована кількість членів нацменшин. Оскільки перепис був проведений кількома методами, то ми постійно ставимо запитання: яким чином ГСУ поєднає їхні результати? На білостоцькому засіданні спільної комісії ми почули від працівників ГСУ відповідь, яка надалі небагато прояснила. Проте ми дізналися чогось нового: основою для обрахунку відповідей на запитання про національність та мову будуть результати, отримані методом репрезентативної пробки, а результати самоперепису через Інтернет матимуть у найкращому випадку лише допоміжну роль при встановленні кінцевого результату перепису! Шкода, що лише тепер ми це почули. Це дивна ситуація в контексті цього, що відбувалося під час перепису, коли ГСУ підкреслював, як важливою є участь у самопереписі через Інтернет, і заохочував до цього. Відтак весь час ми беремо участь у грі, правила якої досі не встановлені.

Люцина Новак, заступник голови Департаменту демографічних питань Головного статистичного управління Польщі (ГСУ)
Були побоювання щодо якості результатів перепису. Про остаточні його дані дізнаємося на зламі червня й липня цього року. Це рівно 12 місяців від його завершення. Між тим, ми у грудні оголосили вступні результати, проте їхній обсяг був досить обмеженим.
Те, що ми передбачаємо оголосити в березні в рамках демографічного конґресу, – понадпрограмне. Ми працюємо, щоб уже в березні показати національно-етнічну структуру суспільства. Проте тоді не подамо даних про розподіл меншин в окремих воєвідствах. Мусимо дуже чітко перевіряти всі результати, адже перепис проводився за двома методами.
Якби ми в підрахунку обмежилися виключно даними перепису з Інтернету – пригадаю, що в реєстрах немає жодної інформації, про національність та про етнічні групи, – то мали б дані для приблизно 10% суспільства Польщі: тобто приблизно 3,8 млн. осіб. Люди в більшості спонтанно брали участь у самопереписі, тому не можна сказати, що отримані результати – в розумінні всієї держави – могли б бути вірогідними.
Якщо говорити про самоперепис через Інтернет, то ми, здається, не зробили доброї його реклами. Меншини скаржилися, що не було промоції, якої вони очікували. Можу від себе особисто сказати – вже не як представник ГСУ, – що серед поляків реклама була ще гіршою. Практично її не було. Може, крім інформації про термін перепису. Ми не говорили відверто, щоб суспільство не чекало аж прийде рахівник додому чи подзвонить анкетер. Люди повинні були і могли переписатися всюди: у школі, на роботі, у солтиса села, в управі ґміни. Всюди можна було скористатися Інтернетом, перевіривши теж, чи рахівник прийде, чи ні.

Рафал Бартек, Генеральний директор Дому польсько-німецького співробітництва
По-перше, ми довго мусили чекати – ще перед переписом – даних про те, як він саме виглядатиме. Відтак – інформації про підрахунок та аналіз. Далі ми довідалися, що результати підраховуватимуться на основі зібраних даних, отриманих всіма методами – за допомогою рахівника, шляхом самоперепису. А тепер дізнаємося, що все по-іншому! Це одне з непорозумінь. По-друге, ці результати не мають виключно дослідницького характеру. Вони серйозно віддзеркалюватимуться на реалізації закону про національні та етнічні меншини і реґіональну мову. Це нас хвилює: якщо результати будуть подані несумлінно, з підозріннями, то, на мою думку, їх не варто взагалі в цьому контексті брати до уваги.
Не можна порівнювати минулорічний перепис з аналогом 2002 р.: той фактично охопив 100% суспільства, а цим разом перепитана була група тільки 20% жителів держави і тих, хто переписався самостійно. Отже, маємо різницю в підході до методології проведення перепису: а якщо вона є, то виникає питання – наскільки результат минулорічного перепису може використовуватися з погляду закону про меншини? На мою думку, не може.
Як на мене, це взагалі скандал: спершу ГСУ слабкіші групи, в цьому випадку меншини, закликає самостійно переписуватися, бо “це для вас шанс”, а потім говорять – “прикро, але ми цими даними не скористаємося”!

Записали пл і гс

“Наше слово” №10, 4 березня 2012 року {moscomment}

Поділитися:

Категорії : Погляди

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*