Ярослав Присташ, головний редактор «Нашого Слова» ■ ПОГЛЯДИ ■ №42, 2012-10-14
Фонд «Місцеве знання» (пол. «Wiedza Lokalna») оприлюднив дослідження проявів ворожої мови (мови ненависті) на веб-форумах, яке проведено 10–17 вересня 2012 р. Проект був реалізований при співпраці з Collegium Civitas.
Відповідна програма вишукувала на трьох сайтах фрази, що вказували б на аґресію чи ненависні вислови в бік народів чи національних меншин; головно досліджувалися популярні Onet.pl та Gazeta.pl . До моніторинґу вибрано п’ять культур меншин: жидів, мусульман, росіян, німців та ромів. Протягом тижня, коли стежили за форумами цих порталів, виявлено 4246 висловів, які б вказували на нетерпимість і ненависть до чужих. Найбільше та найаґресивніше висловлювалися на порталі Onet.pl – найбільш потерпілими були жиди та мусульмани. Серед інших, траплялися антиукраїнські коментарі, проте їхня кількість не була знаковою.
Мене здивувало, чому під час моніторинґу не взяли до уваги українців, адже стосовно нас досить сильний «неґативний заряд» мають активні учасники форумів. Так само досліджено лише загальнопольські видання – оминули реґіональні, де подібних явищ найбільше.
Однак найважливіші не самі результати (як кількісні, так і якісні), а механізм виникнення таких явищ. Соціолог Едмунд Внук-Ліпінський вважає, що є постійна кількість людей, які провокують і пишуть на всіх доступних сайтах ненависні тексти. Їх звуть «тролями». На форумах є також «перехожі», які не бачать злого, тільки перебігають очима по дискусіях, та «голота», що мовчить, їх цікавить «видовище» – чим гостріше, тим краще.
Юристка Ева Лентовська закидає прокурорам повну байдужість до таких злочинів – стражі закону щойно тоді розуміють серйозність явища, як їм на стіл кинути (як сказала колишня речник: «засунути в горло») порядну кількість подібних витівок.
Що ж тоді робити мас-медіа? Звичайно, вони повинні викидати такі вислови, вони також несуть відповідальність за поширення нетолерантності. Видається, що деякі електронні засоби масової інформації навмисне не викидають їх, щоб піднести рейтинґ відвідуваності й заробити на рекламі. Вони, як їх назвав заступник редактора часопису «Tygodnik Powszechny» Міхал Оконський – «директори театру». Проте щораз більше форумів вимагають реєстрації, щоб потім можна було вичислити нетолерантних учасників. Почуття безкарності в натовпі визволяє найгірші інстинкти – замість сили арґументу вживається сила інвективи.
Обмежування ворожих висловлень – це, як іноді нам закидають на форумі «Нашого слова», не цензура і не обмеження свободи слова. «Свобода закінчується там, де починається гідність другої людини» (Е. Внук-Ліпінський).
І ми маємо своїх провокаторів-тролів. Вистачить заглянути на сайт harazd.net чи grekokatolicy.pl, де напереміну чергує кілька людей, які намагаються справити враження, що їхня думка – панівна в українській громаді. Дискутувати завжди можна, коли мається на меті добро громади. А ми що маємо?..
