Григорій Ванатко ■ ЛЕМКІВСКА СТОРІНКА ■ №19, 2013-05-12
Останнім часом навколо нас усе частіше можна почути рідну мову, що безумовно тішить. У польському музичному медіа-просторі панують групи, які чимало зачерпнули з багатства нашої культури, вистачить згадати колективи «Еней» або «ЛемОн». Не так давно на музичному ринку з’явився черговий гурт, який взяв за основу спадщину Лемковини, – це «DaMyr». Хоча він не був учасником відомих музичних програм у телебаченні, то все-таки в західній Польщі здобув значну популярність.
Уже кілька років в Зеленій Горі не було ансамблю, який показує нашу культуру. На концерт гурту «DaMyr», який відбувся 16 квітня 2013 р. в Міжнародному музичному центрі у філармонії в Зеленій Горі, прийшло біля 400 слухачів. Вибір міста, як і місця концерту, – не випадковий: частина музикантів гурту походить із Зеленої Гори, а скрипаль Яків Котовський є капельмейстером тутешнього філармонічного оркестру. Отож переговори з дирекцією філармонії в особі Чеслава Грабовського щодо концерту швидко закінчилися успіхом.
Популяризацією творчості ансамблю займається передусім менеджер колективу Анна Матійчак. Медіа-партнери колективу – «Наше cлово», радіо «Руськой бурси» «Лем.fm». Про зеленогірський концерт також згадували «Gazeta Lubuska» та веб-сайт infoludek.рl. Особливо слід подякувати радіо «Zachód» та редактору Григорієві Бугаю, який перед концертом під час радіопередач постійно частував своїх слухачів піснями групи «DaMyr», крім того, її альбом «Дякую» набув статусу «платівки тижня».
Неможливо було б організувати цей концерт без підтримки багатьох людей та інституцій. Партнерами музикантів є Об’єднання лемків, Товариство лемків (Стоваришіня лемків), Лемківський ансамбль пісні і танцю «Кичера» та Комплекс загальноосвітніх шкіл № 4 ім. Богдана-Ігоря Антонича з Лігниці. Традиційно влаштування кожної культурної події з української, а особливо лемківської тематики в Зеленій Горі не проходить без допомоги Любуського відділу Об’єднання українців у Польщі та його активних членів Стефанії Яворницької і Дороти Прибитень. Окремо слід подякувати Іркові Габурі за допомогу в організації концерту.
Дебютний альбом «Дякую», за словами Дарія Матійчака, здобув великий успіх, тому що артисти знають особисто практично половину своєї аудиторії. Хоча гурт постав лише 2012 р., то має вже власний фан-клуб, який був присутній на концерті і стихійно реаґував на музичні події. Якщо музика відноситься до лемківської культури, то тексти вже є авторською роботою Дарка. Звичайно, «DaMyr» – це не лише Дарко – колектив складається з 11 членів, завдяки яким створено «Дякую». Альбом, що містить 13 пісень, був випущений з допомогою знаного гурту «Лемко Tower». Коли послухати альбом, важко оцінити чітко провідний музичний жанр. Диск містить повні ностальгії ліричні пісні, чуємо фольклорні звуки, але не бракує й сильніших акордів. Слухаючи пісень, я згадав польський колектив «Raz, Dwa, Trzy», який грає спокійну музику, що тішить і вуха, і душу. Такими є пісні Дарка та його колективу.
Можна говорити, що слова – звичайні, показують просте життя, але воно саме таке. Пісні про самотність або любов можуть бути простими, але стосуються того, що зустрічаємо кожного дня. Це показує, що ми переживаємо різні періоди. Вчора – трагічні події депортації, сьогодні – інше життя, а завтра – щастя та радість, коли людина стає батьком. Саме про це розповідають пісні ансамблю.
Під час концерту не бракувало й веселих співанок. І хоч вони жартівливі, то також надихають на роздуми. «Така я», – людина слухає та думає, що краще: дівча чи горілка. Ну, від обох можна стати залежним, обидві смачні і без обох важко жити. Вибір складний. Тому треба прийти на концерт, послухати цю пісню у виконанні Діани Святківської – і зрозумієте, що жодна «палюнка» (діал. горілка – ред.) не може рівнятися з красою дівчат. Жартівливих акордів у музиці гурту «DaMyr» можна знайти більше. Важливу роль у його творчості відіграють ностальгійні пісні, у яких згадується Лемківщина. Хоча б «Син Лемківщини», де висловлюється жаль за втраченим раєм – рідними сторонами. Якщо додати до цього барвисті мультимедійні презентації до окремих пісень – то отримаємо прекрасну ліричну розповідь, повну позитивних емоцій. Пісня, зображення, давні спогади – усе це хитає серце й не хоче відпускати. І коли серце не витримає, не журімося: тоді зайдемо до святого Петра, як у пісні «Небо». Серед «цицатих ангелів» ми, безумовно, будемо себе добре почувати, як на концертах гурту «DaMyr». ■
