В архикатдеральному соборі Св. Івана Хрестителя в Перемишлі 22 грудня 2011 р. відбувся величний концерт з нагоди відзначення 260-річчя від дня народження одного з найбільш талановитих українських композиторів усіх часів – Дмитра Ботрнянського.

Ініціатором святкувань була Ольга Попович – кандидат наук, викладач Ряшівського університету, ад’юнкт Музичної академії у Кракові, учитель Музичної школи ІІ ступеня в Перемишлі.

Офіційний організатор – це Перемиський центр культурних ініціатив “Митуса” під керуванням О. Попович, а також місцева греко-католицька парафія, передусім в особі дириґента хору й директора Реґентського інституту Перемисько-Варшавської єпархії УГКЦ Ярослава Вуйцика. До задуму приєднався відповідальний за літургійний спів у церкві отців василіан на Засянні Павло Любович. У концерті взяли участь практично всі перемиські українські хорові колективи: Молодіжний хор ім. о. Михайла Вербицького під дириґуванням О. Попович, зведені Жіночий камерний хор “Намисто” та Молодіжний хор ім. о. Михайла Вербицького під дириґентською паличкою О. Попович, Архикатедральний хор собору Св. Івана Хрестителя – дириґент Я. Вуйцик,Жіночий камерний хор “Намисто” під дириґуванням О. Попович, Мішаний камерний хор (дириґували П. Любович і Я. Вуйцик), зведений хор усіх виконавців вечора (дириґент О. Попович).
Особливо велике враження на слухачів зробили останні пісні – “Буди ім’я Господнє” та “Многая літа” – у виконанні майже вісімдесяти хористів. Ведучий вечора, Богдан Попович з “Митуси”, розповів про життя і творчість видатного композитора, пов’язані з ним школи, хори й організації. Після концерту парох архикатедральної церкви в Перемишлі о. митрат Євген Попович з гордістю й задоволенням ствердив, що вдалося здійснити цей досить масштабний захід лише силами його парафіян і що парафія посідає великий потенціал співочих талантів.
Музика Бортнянського звучить не тільки під час літургії: дуже часто ми навіть не знаємо, що слухаємо чи навіть співаємо саме його композиції. І це, мабуть, найкраща рекомендація та водночас нагорода для кожного пісняра – коли його твори стають, так би мовити, натуральним супроводом життя людини.
Перемиський концерт – це дуже цінна ініціатива, організована на високому рівні. На жаль, крім уважних читачів “Церковного вісника”, мало хто мав шанс про нього дізнатися завчасу навіть у самому Перемишлі. Така недбайливість у плані відповідної реклами – це вада багатьох заходів українців у місті над Сяном. Хотілося б, щоб у майбутньому вдалося виправити цей недолік.