Публікацію підготував Богдан Гук ■ ІСТОРІЯ ■ №41, 2016-10-09
Продовження
Вибраний на 1927 р. виділ читальні з головою Михайлом Козаком старається, кромі культурно-освітньої роботи, працювати в напрямі господарськім і передплачує в тій цілі «Сільського Господаря» і «Життя і знання», яким-то журналом могли б користуватись усі члени читальні, а передовсім старші громадяни-господарі. […] Створено допомоговий фонд укр. товариствам у формі добровільного уподатковання членів. З касових приходів вплачено вкладку до матірного тов. у Львові і 10% до філії. […]
Загальні Збори в 1928 р. вибирають новий виділ, якого головою стає Стефан Грушка. Замітнійшою подією цього року є ґрунтовна перебудова театральної залі, в якій перебудовано підлогу і сцену та основання читальні «Просвіти» на Вільці-Вербицькій […].
Ухвалою нововибраного на 1929 р. виділу, якого головою стає п. Дмитро Козак, заборонено продавати в буфеті, в читальняній домівці, в часі вечерниць та забав алкогольні напитки, що причинюється до заощадження гроша. Заходом цего виділу створено допомоговий фонд «РШ». Літом 1929 р. основано в читальні «Просвіти» 3-місячний курс крою і шиття під проводом п. Катрі Маріяшівної, з котрого користає 21 дівчат. […] Заходом енергійного виділу зорганізовано місцеве жіноцтво в «Жіночу секцію» при читальні, до якої вписалося 6 жінок і передплачено для них «Жіночу долю», для дітей передплачено «Світ дитини». Продовж 1929 р. члени читальні дали 39 відчитів на ріжні теми здебільша культурно-освітні та прочитали 1338 книжок.
Усесторонну діяльність читальні продовжує в 1930 р. дальше нововибраний виділ під проводом голови п. Івана Наврота. Урухомлює і пускає в обіг між громадянство випуски мандрівної бібліотеки. Жіноцтво, зорґанізоване в попереднім році, при допомозі цего виділу бере живу участь у всіх сходинах, нарадах і освітнім гуртку. […] Читальня «Просвіти» в цім році збагачується не тільки щодо бібліотеки, яка зростає до 347 томів, а то частинно жертвою свого голови п. Івана Наврота й о. Юліяна Криницького, а частинно через закупно нових книжок, але також щодо своєї внутрішньої обстановки – дістає від п. Михайла Палюшка в дарі 18 портретів укр. письменників. У 1930 р. переводить в читальні люстрацію делеґат Філії Т-ва «Просвіти» в Раві-Руській п. Совик. ІІ.І.1931 р. загальні збори читальні вибирають новий виділ, якого головою стає Гринь Гузій. По кількамісячнім головуванні п. Гузій уступає, а на його місце входить п. Николай Левко. Загальні збори вшановують смерть свойого провідника невіджалованої пам’яті Михайла Галушинського, голови Головного Т-ва «Просвіти» повстанням з місць та одномінутовою мовчанкою, а нововибраний виділ читальні жалібним засіданням та усі члени читальні масовою участю в Панахиді за упокійного, яку відправив місцевий парох о. Юліян Криницький.
[…] Число членів читальні «Просвіти» постійно зростає, так, що в 1932 р. виносить 250 душ. На місце розв’язаного в 1930 р. товариства «Луг» основує молодіж (члени читальні «Просвіти») нове тов. «Сокіл», яке продовжeє свою діяльність по сьогоднішний день.
Діяльність читальні «Просвіти» перервана на переломі 1930 з 31 р. з ріжних причин, починає в пізнійших роках відживати і вертати в своє старе русло, щоб котити свої филі постепенно вперед. Голосне читання, часті сходини, спільні наради-засідання виділів усіх існуючих в місці установ, бере участь в повітових-філіяльних нарадах, анкетах, користується бібліотекою, яка в 1931 р. зросла через закупно нових книжок 114, до числа 416, аматорські вистави тощо – усе те спричинює, що культурно-освітний рівень членів читальні «Просвіти» постійно зростає.
І справді, читальня «Просвіти» продовж своєї 50-літньої в Вербиці діяльності багато зробила. Освідомила нас, піднесла нас в очах чужинців, та однак багато є ще людей, які бокують від неї, багато є ще темноти і тому сьогодні в 50-літню річницю основання нашої читальні «Просвіти» кличу до Вас усіх присутніх і всего Українського народу «Ставайте всі під прапор «Просвіти» у бій з неграмотністю, у бій з темнотою». ■
