Петро Андрусечко, Київ ■ ПОДІЇ ■ №10, 2016-03-06
Через два роки після так званої «Кримської весни» українські експерти вважають, що Крим у середньо-довгостроковій перспективі повернеться до України. Навіть у Росії пролунали перші голоси на підтримку необхідності повернути півострів. Підтримка росіян у питанні Криму впала протягом року з 55 – 56% до 47%. Замість туристичного раю Крим перетворюється на військову базу, а кримські татари – піддані репресіям у власній батьківщині.
Фактично, від моменту незалежності України Росія готувалася до анексії Криму. У 1992–1995 рр. Крим пережив хвилю сепаратизму, який підтримувала Росія. Однак тоді не вистачило найважливішого чинника – військового. Тогочасна Росія була в міру слабкою внаслідок конфлікту в Чечні, до того ж Київ діяв досить рішуче. Виявилося, що не маючи підтримки спецслужб та військових підрозділів, відірвати Крим не вдасться.
Росія прийняла до уваги ці уроки. Власне після грузинсько-російської війни українські та закордонні експерти наголошували на тому, що південно-осетинський сценарій може повторитися в Україні. Під час київського Євромайдану російські ЗМІ та спецслужби зуміли активізувати місцевих жителів. Кремль сформував сильні антиукраїнські настрої серед місцевих росіян, проте лише поява озброєних людей з Росії переважила чашу терезів.
У ніч з 26 на 27 лютого приміщення парламенту та уряду Автономної Республіки Крим у Сімферополі зайняли люди в камуфляжах без жодних ознак. Ті самі люди вивісили над будинками російські прапори.
У наступні кілька днів «зелені чоловічки» або «ввічливі люди», як називали російських солдатів, брали контроль над черговими об’єктами кримської інфраструктури. Їх кількість зростала. За приблизними підрахунками, Росія відправила у Крим від 20 до 40 тисяч солдатів.
В Україні 22 лютого опублікували стенограму засідання Ради національної безпеки та оборони (РНБО), яка відбулася 28 лютого 2014 р. у Києві. «З боку Росії ми маємо справу з постійним перекиданням штурмових відділів збройних сил та спецназу ГРУ. Вже тепер їх кількість перевищила 20 тисяч», – так доповідав під час засідання міністр оборони, адмірал Ігор Тенюх. Одночасно він підкреслював, що з усіх українських сил на півострові всього півтори-дві тисячі людей будуть готові виконувати накази про застосування сили.
Ішлося не лише про Крим. Росія зосередила чималі сили уздовж кордону з Україною. У випадку введення російського континґенту Україна не була готова до адекватної відповіді. Виконувач обов’язків президента Олександр Турчинов пропонував ввести військовий стан, однак ніхто з інших членів РНБО не підтримав цієї пропозиції. Арсеній Яценюк та Юлія Тимошенко вважали, що це могло тільки спровокувати росіян.
Представники нової влади наприкінці лютого 2014 р. оголосили, що росіяни можуть висадити десант у центрі Києва і спробувати зайняти будинки державної адміністрації.
«Ми блокували. Тоді навіть цього не розказували… БТРи (бронетранспортери – ред.) виганяли в Гостомель. Але щоб ви розуміли, шукали „Ігли” (переносний зенітно-ракетний комплекс), щоб у центрі Києва дах Кабміну і дах Адміністрації Президента укріпити хоч якимись засобами ППО (протиповітряної оборони – ред.)», – описував тогочасну атмосферу голова комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони Сергій Пашинський.
База замість туристичного раю
Перед анексією Крим асоціювався з літнім відпочинком. Туристична інфраструктура розвивалася досить динамічно: у 2012–2013 рр. до Криму приїжджали близько 6 млн. туристів за сезон. Попри велику рекламну кампанію, 2014 р. приїхало тільки 4 мільйони туристів, а наступного року – 2,5 мільйони.
Тепер замість туристів приїжджають солдати. За різними даними, сьогодні на півострові перебуває від 20 до 40 тисяч солдатів. Звертає на себе увагу велика концентрація внутрішніх військ – близько 5–7 тисяч. Найбільша концентрація тільки є в Чечні, близько 15 тисяч.
Якщо ситуація між Росією та Заходом загостриться, на півострові можуть розмістити ядерну зброю. Вже тепер там розміщені стратегічні бомбардувальники Ту-22М3, а також тактичні ракетні установки, які спроможні переносити ядерні боєголовки.
Чорноморський флот у Криму складається з застарілих технічно кораблів, однак найближчим часом флот укріплять двома новими патрульними і двома підводними човнами.
У зв’язку з сирійською кампанією військова роль Криму значно зросла. За різними джерелами, російський континґент висилали до Сирії саме з Криму. До того ж, загострилася ситуація з Туреччиною. Отже скоріш за все Кремль надалі зміцнюватиме військовий потенціал півострова.
Кримські татари
Кримські татари, а насамперед їх активні представники зазнають репресій від російської влади. Як стверджують самі татари, методичний спектр дуже широкий: затримання, обшуки у квартирах на підставі доносів, шантаж, ускладнення при веденні бізнесу.
Російські спецслужби 11 лютого навмисне провели чергову хвилю ревізії та арештів серед кримських татар. Місцева влада намагається обмежити діяльність найбільшої незалежної кримськотатарської структури – Меджлісу. Прокурор Криму Наталія Поклонська звернулася до Верховного Суду з позовом про заборону діяльності Меджлісу. Як підставу вона вказала статтю 9 федерального закону «Про протидію екстремістської діяльності». Із скаргою на діяльність Меджлісу нібито звернулися до прокуратури п’ять організацій кримських татар, які підпорядковуються місцевій владі.
Проти діячів Меджлісу ведуться судові справи щодо організації найбільшої демонстрації проти сепаратизму 26 лютого 2014 р. в Сімферополі. Абсурд полягає в тому, що Росія хоче засудити особи, які, будучи громадянами України, діяли на терені України (відповідно до російської логіки). Адже Росія приєднала Крим 18 березня 2014 р.
Крим наш?
Чимало українських експертів вважають, що найближчим часом повернути Крим не вдасться. Однак у середній та довготривалій перспективі це цілком можливо. Питання приналежності півострова може активізуватися після зміни влади в Росії. На думку аналітиків, шансів леґалізувати Крим у межах Росії практично немає. Нещодавно це підтвердило ЮНЕСКО. Організація заявила, що музей-заповідник «Херсонес-Таврійський» не є власністю Росії.
Україна бореться за свій Крим дипломатичними способами на різних фронтах. Дипломати реаґують на представлення у ЗМІ півострова як російської території. Наприклад, нещодавно Посольство України у Варшаві прореаґувало у справі щодо видавництва Studio Plan, яке видало політичну карту світу, на якій Крим позначений як частина РФ. Польське видавництво уже зупинило продаж карти.
Однак Росія також не сидить, склавши руки. Кілька днів тому з’явилася інформація, що на її території можуть заборонити діяльність інтернет-ресурсу TripAdvisor, який є найбільшим порталом, котрий надає туристичні послуги. Проблема в тому, що на своїх сторінках TripAdvisor позначає Крим як українську територію.
Фактично після двох років анексії Крим перетворився на острів. Нема пасажирських автобусних та залізничних сполучень з Україною. У вересні цього року почалася акція суспільної блокади Криму. Вона полягала головно у тому, щоб не впустити вантажні машини з України до Криму. У січні цього року з’явилося офіційне розпорядження уряду про заборону торгівлі з півостровом.
Дорожньо-залізничний міст, який має сполучити Крим з російською територією, вже у процесі будови, але його завершать лише 2018 р.
Наприкінці минулого року були пошкоджені високовольтні лінії, по яких електроенергія постачається на півострів, а з 1 січня припинив дію контракт між Україною та Росією про доставки української електроенергії.
Незважаючи на введення в дію так званого енергетичного мосту з Росії, у багатьох реґіонах півострова є проблеми з електроенергією. У Бахчисараї в багатьох будинках світло подають тільки по чотири години на день.
Дехто з експертів наголошує, що Крим може стати для Росії детонатором незадоволення та змін. Санкції щодо Росії, зосібна через анексію півострова, у поєднанні з низькими цінами на нафту викликають щораз більш серйозні проблеми в Росії.
