Степан Мігус ■ ПОДІЇ ■ 2009-07-02
Найбільші побоювання національних і етнічних меншин викликає непевність щодо бюджету Міністерства внутрішніх справ і адміністрації на наступний рік. Ця проблема практично домінувала на ХVІІ виїзному засіданні Спільної комісії уряду Польщі та національних і етнічних меншин, яке проходило 17 червня в сесійному залі Сеймику Вармінсько-Мазурського воєвідства в Ольштині.
Ольштинська зустріч принесла плоди у вигляді обіцянок збільшення дотацій на культуру й охорону національних надбань. У Польщі, за підрахунками МВСіА, є тринадцять національних і етнічних меншин. На їхню діяльність відомство обіцяє дати наступного року майже 14 мільйонів злотих. Однак представники МВСіА не ґарантують, що саме так і станеться, вказуючи на кризу, яка може не дозволити цього зробити.
– Слід пам’ятати, що панує криза, яка торкається всіх ділянок життя, тому, якщо не вдасться збільшити дотацій, будемо робити все, щоб бюджет на наступний рік, який буде складним бюджетом, залишився принаймні на цьому самому рівні, – сказав заступник директора Департаменту віросповідань й одночасно секретар комісії Анджей Марциняк.
Член комісії, голова ОУП П. Тима арґументовано вимагав збільшення бюджету на потреби меншин, що не позначиться суттєво в загальнодержавній скарбниці. Представник української громади ставив складні питання про увічнення пам’яті українців, які згинули в польсько-українському конфлікті, про руйнування пам’ятника на Хрищатій.
У відповідь довелося почути про “монументалізм українських пам’ятників” і надто великі сподівання українців. У протоколі знайшлася й вимога представника ОУП про створення посад методистів української мови у всіх тих воєвідствах, де є така потреба. Досі є лише один спеціаліст – Любомира Тхір у Вармінсько -Мазурському воєвідстві. Знову ж таки, однозначної відповіді на цю пропозицію-вимогу не було. Не вирішено й питання фінансування чи хоча б утримання дотеперішнього бюджету для радіо та телепередач національних меншин у публічних електронних медіа.
– Якщо бюджет на ці потреби не буде збільшений, а навпаки, зменшений, то це може означати, що меншини будуть змушені доплачувати до своїх передач, або їх ліквідувати, – сказав секретар Російського культурно- освітнього товариства Андрій Романчук. Представники уряду в комісії однозначно заявили, що впливу на збільшення матеріальних засобів на потреби меншинних теле- і радіопередач в громадських медіа вони не мають. Це завдання передусім Сейму і Державної ради радіомовлення й телебачення. Проте МВСіА не поскупиться на гроші для комерційних станцій, які транслюють меншинні передачі. У цьогорічному бюджеті саме для комерційних редакцій призначено 570 тисяч злотих. У наступному МВСіА обіцяє виділити 700 тисяч злотих. З цих грошей фінансуватиметься відомством передусім білоруське Радіо Рація, яке спрямоване на слухача в Білорусі, та Радіо “Кашебе”.
– Ми усвідомлюємо, що наступного року бюджет буде складним, але меншинам гроші потрібні, вони мають служити зберіганню і розвиткові наших традицій та культури, – сказав співголова комісії Артур Яблонський, який одночасно є головою КашубськоПоморського об’єднання.
Ольштин, на пропозицію голови Комісії національних меншин сеймику Вармінсько Мазурського воєвідства Івана Гаргая, на чергове засідання спільної комісії вибрано невипадково. Там діє єдина в Польщі комісія національних меншин, добре укладається співпраця самоврядних структур з меншинними організаціями. Сеймик Вармінсько Мазурського воєвідства щороку виділяє з бюджету гроші на культурно освітні проекти національних меншин. Цього року він призначив на відкриті конкурси 120 тисяч злотих. Ще перед входом Польщі до ЄС ставилися за приклад взірцеві міжнаціональні відносини у вармінсько- мазурському реґіоні, що було одним із арґументів Польщі на користь входу до Євросоюзу. Цей приклад діє й до сьогодні. За його зразком посади уповноважених у справах національних меншин створено в Ряшівському, Куявсько- Поморському (були присутні на засіданні комісії) та Підляському воєвідствах.
“Наше слово” №27, 5 липня 2009 року {moscomment}
