(пл) ■ ГРОМАДА ■ 2010-11-11
{mosimage}
– секретар гуртка ОУП у Любині, балотується до Міської ради Любина
Після закінчення ліцею в Лігниці я почала самостійне доросле життя і виховувала доню Зорянку. У цей кількарічний період швидкого дозрівання я отримала перший професійний досвід – спочатку праця в гіпермаркеті, потім у місцевій редакції телебачення я була автором передачі про етнічні меншини, допомагала молодим музикантам у реалізації їхніх проектів… Сьогодні маю власну гастрономічну фірму. Під час роботи в гіпермаркеті я ознайомилася з проблемами самотніх матерів, які там працювали, і тепер заохочую їх писати проекти, навчаю, за якими принципами діє фондова біржа. Громадська активність для українського, зокрема для лемківського, середовища дозволила мені стати членом Головної ради ОУП.
Будучи в міській раді, набагато легше боротися за відповідне фінансування організацій. Тепер гроші розділяють нерівно, а місто не звертає на нас уваги. Любин – місто-партнер українського Дрогобича, однак протягом восьми років нічого у сфері співпраці не відбувалося, хоч і була можливість скористатися міжнародними проектами з ЄС, провести культурний обмін тощо. Це пропало, однак до згаданої теми треба буде повернутися. Вважаю, що чим більше нас є в міській раді, тим кращою буде ситуація нашого середовища. Адже як є сила – то є і можливості.
“Наше слово” №46, 14 листопада 2010 року {moscomment}
