(гс) ■ ПОДІЇ ■ №45, 2013-11-10
Поширюється коло тих, хто вважає, що в державному бюджеті Польщі на 2014 рік не слід скорочувати кошти на функціонування нацменшин. Така думка є офіційною позицією сеймової комісії нацменшин, яку депутати затвердили на засіданні 23 жовтня. Саме тоді розглядався проект державного бюджету, зокрема ті положення, що стосуються збереження та розвитку ідентичності й культури громадян непольської національності. Нагадаймо, що уряд хоче скоротити розмір їхнього фінансування на близько 3 млн. злотих у порівнянні з поточним роком.
«Комісія переконана, що зменшення витрат на захист, збереження та розвиток культурної ідентичності нацменшин на суму 2 млн. 908 тис. зл. у цьогорічному бюджеті загрожує виконанню багатьох дотеперішніх проектів», – йдеться в документі, підписаному головою комісії Мироном Сичем. Така позиція з доданим проханням повернути згадану суму на потреби нацменшин потрапила до сеймової комісії фінансів, яка надалі працюватиме над проектом бюджету. Слід відзначити, що подібну позицію на початку жовтня також затвердила спільна комісія уряду та нацменшин.
Точний розподіл коштів на конкретні завдання стане відомим лише вкінці року. Бюджетні пропозиції, про які вже говориться, це 10 мнл. 979 тис. зл. на реалізацію ініціатив нацменшинних структур (культурні заходи, мас-медіа, поточна діяльність тощо) та 1 млн. 171 тис. зл. на інвестиції у розвиток цих громад (наприклад, ремонти нерухомості). Також уряд передбачає 400 тис. на зміну двомовних таблиць з назвами місцевостей, 280 тис. на лемківську філологію в Педагогічному університеті у Кракові, 900 тис. на фінансування підручників для нацменшин, 700 тис. спеціальної освітньої дотації для ромів, 50 тис. на такі витрати, як видання свідоцтв мовою нацменшин, публікації для вчителів української мови тощо.
Член президії комісії Ришард Ґаля, який водночас працює в комісії фінансів, пообіцяв особисто зайнятися пошуком джерел, звідки можна було б узяти суму, на яку скоротився нацменшинний бюджет. Оскільки відомо, що міністр фінансів не погодиться на збільшення дефіциту, то таке джерело конче треба знайти в інших бюджетних категоріях. Депутат Ґаля просив про допомогу у вирішенні цього завдання представників Міністерства адміністрації і оцифрування, запитавши про можливість знайти потрібну суму в бюджеті, яким розпоряджається відомство. На жаль, ствердної відповіді або підказки щодо інших можливостей від представників міністерства він не отримав. У свою чергу голова Об’єднання українців у Польщі Петро Тима, беручи слово у дискусії, відзначив, що вже цього року відчутним було обмеження підтримки нацменшин з боку місцевого самоврядування, що вплинуло на кількість та якість проектів. Він, посилаючись на ситуацію «Нашого слова», також зауважив, що тижневик протягом останніх трьох років отримує дотацію в ідентичному розмірі, хоч видавничі кошти за цей час значно зросли. За оцінкою П. Тими, серед поганих явищ слід назвати й те, що з нацменшинного бюджету фінансувалися такі завдання, виконання яких повинні брати не себе самоврядні структури чи Міністерство освіти. «Ми мріємо про збереження 2014 р. коштів у цьогорічному розмірі, хоч і тут ситуація не була комфортною», – говорив П. Тима.
Отже три мільйони – це сума, якої бракує нацменшинам. Дехто в цьому контексті поглядає, наприклад, у бік близько 22 мільйонів зл., якими Польща підтримує мас-медіа в Білорусі в рамках просування демократичних цінностей. Що цікаво, у доцільності такої активності сумніваються… представники білоруської нацменшини в Польщі. З іншого боку, відомо, що від фіскального ножа захистило себе Міністерство культури – тут бюджет 2014 р. зросте на кілька відсотків і становитиме близько 3 мільярдів зл. Сьогодні всього за тисячну частку цієї суми можна спробувати купити в нацменшин переконання, що над Віслою їхньої культури не вважають менш цінною.
