Григорій Сподарик ■ ПОДІЇ ■ 2012-02-03
{mosimage}
Вітаючи представників різних конфесій, Б. Коморовський відзначав, що зустріч подібного роду є привілеєм, який є нагодою глянути на Польщу як на спільноту різноманітних людей – з огляду на віру, мову, культуру і традицію. Президент наголосив, що згадувана громада абсолютно не вимагає однорідності, а зовсім навпаки: “Добра спільнота – це така, яка вміє охопити, справедливо поцінувати й видобути все добре саме з різниць”, – говорив Б. Коморовський, заохочуючи будувати майбутнє саме на принципі широкого взаєморозуміння й пошани – також між конфесіями.
Якщо новорічні зустрічі президента з вірними різних конфесій уже мають свою традицію, то подібне запрошення для представників нацменшин було надіслане вперше. Звертаючись до останніх, Б. Коморовський знов повернувся до спільноти й “позитивної різноманітності” як до беззаперечних вартостей: “Спільнотою, що охоплює нас усіх, є польська держава, де нацменшини та етнічні групи живуть і спільно творять її суть”, – сказав Б. Коморовський.
Разом з тим президент визнав найважливішою спільнотою сім’ю, також у меншинному контексті, бо саме в ній формується вірність традиції, розуміння власного минулого та ідентичності: “Хочу побажати вам успіхів і почуття гордості через збереження своїх цінностей, традицій, мови та релігії. Усе це протягом віків творило мозаїку польської дійсності”, – говорив президент, складаючи святкові побажання гостям та їхнім сім’ям.
Від імені меншин слово узяв представник кашубів і водночас співголова спільної комісії уряду та нацменшин Артур Яблонський. На початку він звернув увагу на безпрецедентний характер такої зустрічі в період ІІІ Речі Посполитої. Яблонський пригадав також минуле, коли третю частину з -поміж 27 млн. представників польського населення становили саме громадяни з нацменшин. Сьогодні – зовсім інакше, бо представники нацменшини становлять лише 3-4% населення. Яблонський наголосив також, що чинні в Польщі місцеві та європейські вреґулювання добре забезпечують права нацменшин, проте існують речі, які вимагають змін: “Таким є ставлення державних установ до проявів расистської чи ксенофобської поведінки. До цього, як нам здається, упродовж багатьох років підхід був радше пасивним”, – зауважив представник кашубів. Водночас він згадав рішучу реакцію президента на минулорічні інциденти в Єдвабному, Пунську й Білостоці: “Така позиція дає нам надію на те, що в цьому плані відбудуться зміни, а кожна расистська або ксенофобська дія отримає відповідне покарання”, – висловив свою думку Яблонський.
Нагадаємо, що після того, як наприкінці серпня минулого року знищено пам’ятник у Єдвабному (він нагадує полякам про спалення євреїв у цій місцевості 1941 р.), президент Б. Коморовський заявив: “Навіть якщо це просто дурість, недозрілий вчинок, то є про що молитися: щоб наша християнська людська чутливість проявлялася також у тому, що вміємо з глибокою продуманістю говорити і повторяти “вибачаю””.
У своєму виступі А. Яблонський наголосив, що меншин хвилює постійний процес втрати власної ідентифікації. Він відзначив, що через перебування Польщі в безупинному процесі змін завдяки членству в ЄС та вільному переміщенні товарів, капіталу й людей, мусимо дбати про безконфліктне співіснування багатьох і все чисельніших етнічних та національних груп: “Можливо, наш дотеперішній досвід стане допоміжним у подоланні нових викликів, а куртуазні зустрічі з паном президентом отримають більш суттєвий характер”, – закінчував свій виступ Яблонський. Він підкреслив, що меншини є різних національностей, проте становлять одне громадянське суспільство Польщі.