Ірина Колодійчик ■ КУЛЬТУРА ■ №37, 2015-09-13
«З вашої пісні „Вона” я почав вивчати українську мову», – зізнався Тарасові Чубаю після концерту у Варшаві, присвяченому Дню Незалежності України, 35-річний поляк.
Саме ця пісня в одному з нещодавніх інтернет-голосувань, де голосували не тільки мешканці України, стала найкращою українською піснею за останні 25 років. Цей музичний хіт написав український поет Кость Москалець 25 серпня 1989 р. у Львові. У момент написання автор виступав у львівському театрі «Не журись!», а надихнула його арфістка Аліна Бжезінська-Лазоркіна, яка тепер проживає в Шотландії. Український хіт року, який за популярністю зрівняється хіба що з «Червоною рутою» Володимира Івасюка, увійшов до другого альбому гурту «Плач Єремії». Альбом мав назву «Най буде все як є…». У січні цього року «Плач Єремії» великим концертом у Львівському оперному театрі відзначав 25-річчя своєї діяльності.
Леґендарність Т. Чубая для української культури не треба підтверджувати. Крім пісні «Вона», серед найбільш відомих є ще «Ти втретє цього літа зацвітеш», «Я піду в далекі гори» або «Коли до губ твоїх», які вражають своїм ліризмом кожного, хто хоча б раз у житті їх прослухав. Численна публіка, яка на святкування Дня Незалежності прибула до Форту Сокольницького у Варшаві, свою вдячність висловила в гарячих оплесках леґендарному львівському музикантові.
Т. Чубай – наступник творчості свого батька, поета і представника львівського андеґраунду 70-х рр. Грицька Чубая. Інспірацією для батька служила польська музика і література. «На мене найбільше вплинула та польська музика, яку слухав мій батько. Перш за все, Чеслав Нємен – один з тих польських музикантів, який своєю творчістю показав мені шлях у музиці і „переконав” мене, що слід співати саме поезію. Музика Чеслава Нємена мала великий вплив не тільки на мого батька, а й на батькового друга, музиканта-барда Віктора Морозова, який тепер є моїм другом. Це надзвичай щира музика 80-х років, чесна і вартісна. Особливо пам’ятаю альбом „Niemen Aerolit” і композицію „Dziwny jest ten świat”».
Конкретні події 24 серпня 1991 р. Т. Чубай пригадати не зміг, бо сказав, що фактично незалежність у Львові почалася набагато швидше, оскільки синьо-жовтий прапор був вивішений на Львівській ратуші ще перед офіційним «Актом проголошення незалежності України», хоч радянська міліція і служби КДБ ще діяли в місті. А також сказав, що він гаряче вірить, що звичайні українці та українські митці силою своєї діяльності здатні відстояти право на свою мову і культуру і протистояти експансії «руского міра». ■
