Олександр Маслей ■ ЛЕМКІВСКА СТОРІНКА ■ №8, 2014-02-23
Минуло юж 25 років, од коли Обєднаня лемків старат ся о зворот заграбленого майна Акцйом «Вісла» в 1947 році.
В Центрі культури ім. Б.-І. Антонича 8 лютого одбыло ся чергове спітканя в справі лісів. Штефан Гладик представив довгу історию стараня ОЛ о ліси в Соймі РП, в ріжних міністерствах, урядах і ріжних судах РП. Припомнул спітканя з бывшима міністрами лісництва і теперішнім міністром середовища. Вказал ряд урядових блудів і некомпетенцію високих урядників.
На зібраню были бывші власники і спадкоємці та запрошені урядовці: директор департаменту лісництва в Міністерстві середовища Ніна Добжаньска, заступник директора Окружной дирекциї державних лісів в Кракові Леон Яґода, секретар Староства Горлиці Казімеж Ауґустина та представники Надлісництва державних лісів з Лемківшини.
Василь Шлянта представив мультімедіальну презентацію документів старань про ліси, де наочно было видно блуди урядовців, яки роками пополняли юристи Сойму РП, працівники ріжних міністерств, урядовці державних лісів.
Як раз в день спітканя в «Газеті виборчі» вказала ся публікация Адама Вайрака «Ліси створили собі державу», де детально представив, як Державни ліси займают 25% териториї Польщі і з якого добра жиє 25 тисяч робітників лісних. Яка не відпроваджує ні гроша зиску до Державной скарбниці!
Лісни урядовці перешкоджают, коли іде мова о реприватизацію. Гварят, яки шкоди буде робити ся в ґаздівці лісами, што власники не будут впущати до лісів. Што власники знищат заповідники природи. А правда є така, што то Державни ліси забороняют входити до наших лісів. Приклад был в тим році, коли пішов єм на гриби до Маґурского народового парку (МНП), назберав єм суцо біляків, коли єм вишов з ліса на дорогу, коло мене затримав ся джіп з написом Лісна служба МНП. І так ся стало, же заплатив єм штраф.
Державни ліси ниби хоронят тоти найцінніжши заповідники, котри займают лем 1,3 % цілой ґаздівки. А мают план витяти 40 мільйонів метрів кубічних дирва.
На спітканю урядовці міцно наобіцювали посмотрити ся на справу і доглядні розстригнути, штоби найти найскоршу стежку до того по правду, штоби николи вкрадженого не оддати. Приклади, о котрих бесідували покривджени і што Державни ліси роблят, би перетягнути справи, нияк ся мают до тих байок о «найскоршой стежці».
Найвижший час заложити Повірництво лемківских лісів і перти з ним до Європейского Суду в Штрасбурзі.
Понад двогодинне спітканя перешло до історйі як парусот інших спіткань през тоти 25 років. Дало ся оддати ліси Державнима лісами парудесятям ґаздів, статистично даде вийде 2 гектари на рік. ■
