Григорій Сподарик ■ МІҐРАНТИ ■ 2011-05-05
На початку квітня Міністерство внутрішніх справ і адміністрації (МВСіА) представило проект документа “Міґраційна політика Польщі”, який відтак піддано процесові громадських консультацій. У Варшаві 18 квітня документ обговорювали представники неурядових організацій – хоч великих закидів до нього не було, проте висловлено декілька суттєвих зауважень.
Отже, в оцінці експертів, варто було б серйозніше зосередитися на заохоченні іноземців до довготривалого оселення в Польщі. Від цього має виграти не лише місцева пенсійна система, але й економіка загалом. Можливо, сьогодні польській державі найбільш потрібні власне сезонні працівники, які збирають яблука або ремонтують помешкання, а потім повертаються до своєї країни. На думку учасників дискусії, помилка побудови міґраційної політики полягає саме в такому механізмі. Іноземці, маючи коротку перспективу перебування, не інвестують у Польщі в закупівлю житла, розвиток зв’язків з поляками, у навчання польської мови. Не інтеґруються з місцевим суспільством, а зароблені гроші майже повністю переказують своїм близьким за кордоном. Такий стан варто змінити – ось і тому Мірослав Бєнецький з “Caritas Polska” закликав увести в міґраційне законодавство своєрідний автоматизм – коли, наприклад, третій з черги дозвіл на перебування давав би можливість уже постійно жити над Віслою. Він переконував, що “без такої перспективи людям важко ментально зв’язатися з Польщею”.
Інша проблема, яку варто в майбутньому розв’язати, це “нестабільність” законодавства. Інколи чиновники вважають, що підприємницька діяльність міґранта становить користь для польської економіки – і тоді до мінімуму зводяться бюрократичні процедури. Проте іншим разом вистачить, щоб пройшов рік або змінилася влада – й іноземний підприємець отримує сиґнал, що його діяльність уже перестала бути такою бажаною, як попередньо, а перед його фірмою зразу постає ряд формальних проблем.
Моніка Прус із МВСіА, яка представляла проект міґраційної політики, відзначила, що такі неточності – це рудимент початку 90- х рр., коли траплялося, що іноземці реєстрували фірми лише для того, щоб отримати дозвіл на леґальне перебування в Польщі, а насправді фірма була фіктивною і жодної користі не приносила. Більшість учасників дискусії в ході семінару не заперечували, що іноземець повинен знати польську мову, але можна сказати, що державна політика не до кінця сприяє цьому – хоч повинна. Тут немає проблеми з людьми, які добре заробляють і спроможні оплатити приватні курси. Однак менш фінансово забезпечені користуються курсами, що їх проводять різні неурядові організації, а ті діють на основі ґрантів, які вони часом отримують від держави, а часом ні, що не ґарантує їх стабільності. Тому буває так, що іноземець, пройшовши початковий курс навчання, не має можливості продовжувати вивчання мови на вищому рівні.
Чергова проблема випливає з того, що держава мусить перевіряти леґальність працевлаштування. Зрозуміло, що перевірка повинна мати момент несподіванки, але Яніна Овчарек з Міжнародної організації з питань міґрації, організатор семінару, пропонувала максимальну обережність у цьому плані – без зайвої репресивності чи залякування міґрантів. Представники неурядового сектора запримітили також, що в документі варто чіткіше записати завдання, які щодо іноземців мають виконувати органи місцевого самоврядування (наприклад, забезпечення освіти для дітей). Але перш за все наголошувано, що цей документ і сперті на його положення майбутні юридичні акти повинні давати відповідь на найсуттєвіше запитання: чи Польща хоче притягувати міґрантів лише на короткий строк, як працівників, чи радше створювати їм реальні умови для інтеґрації та постійного проживання? Доказом теперішньої невизначеності стає факт, на який учасники звертали увагу в ході дискусії, що нині в Польщі від іноземця нерідко вимагають значно більше, ніж від власних громадян. Держава побоюється виникнення відомих зі “старої” Європи національних ґетто або фінансового обтяження для своєї соціальної системи, проте чомусь не помічає підприємливості та економічного потенціалу міґрантів, які вони вже давно привезли з собою над Віслу. Можливо, процес громадського обговорення допоможе переставити акценти в польській міґраційній політиці. Проект документа можна знайти на сайті МВСіА.
“Наше слово” №19, 8 травня 2011 року {moscomment}
