пл ■ РЕЦЕНЗІЇ ТА ОГЛЯДИ ■ №33, 2015-08-16
Ватра, 2015 Літо, №3(90), 26 C.
У новому випуску «Ватри» домінує кілька важливих тем, більшість серед яких – пов’язані з минулим.
Передовсім можна згадати статтю, яка розкриває читачеві постать Никифора – Епіфанія Дровняка. У травні відзначали 120-ліття з дня народження цього маляра лемківського походження. Можна сказати, що всі про нього знають або принаймні чули. Ширшому колу людей цю постать наблизив польський фільм «Мій Никифор» (2004 р.), основою якого стали автентичні події з життя художника. Проте у статті «Никифор – Епіфаній Дровняк 2015 р.» ми пізнаємо не лише епізоди його життя,
але теж клопотання лемків, особливо Об’єднання лемків, протягом років, щоб митцеві повернути його правдиве прізвище Дровняк (до 2003 р. він функціонував під прізвищем Криницький). У хронологічному порядку у статті описано події, які відбувалися навколо справи, включно з виграною судовою розправою, завдяки чому лемківській громаді вдалось добитися свого. В результаті цих дій сьогодні на пам’ятниках і таблицях, присвячених Никифору, видніє його правдиве прізвище Дровняк.
Рік 2015 р. пригадує лемкам дві світові війни. У виданні згадано про століття битви під Горлицями, яка була одним зі зламних моментів І Світової війни на східному фронті. Про це пише д-р Петро Шлянта з Варшавського університету, який описує мобілізацію лемків до війська, реляції між російською владою і лемками та функціонування церков у воєнних умовах. Натомість про 80-ліття закінчення ІІ Світової війни, особливо про маловідомі моменти з біографії польського генерала Кароля Сверчевського, вбивство якого 1947 р. стало причиною Акції «Вісла», згадує Адам Вев’юрка.
Можна сказати, що інші матеріали «Ватри» продовжують тему війни, тієї, на жаль, яка тепер відбувається в Україні. Як лемків доткнула сучасна війна на сході України, прочитаєте в дописі про подружжя Мостових, а також у статті «Незвичайні гості». Цими незвичайними гостями, які у квітні відвідали Центр Богдана-Ігоря Антонича в Горлицях, була група 12-ти дітей з різних міст України, близькі яких – на фронті.
В літньому числі «Ватри» щось також є для любителів питань націєтворення та русинського сепаратизму. Редакція надрукувала в останньому номері статтю про діяльність Павла-Роберта Маґочія (вона була раніше друкована в часописі «Лемківщина»). Пригадаймо, що цей історик українсько-угорського походження та його однодумці вважають, що русини, серед них і закарпатські українці, є окремим східнослов’янським народом, який сформувався у Центрально-Східній Європі. Про те, чи є така версія якоюсь реальною загрозою для України, прочитаєте в останньому числі «Ватри».
