Степан Мігус ■ ГРОМАДА ■ №21, 2015-05-23
20 літ співробітництва Ольштина та Рівного
Два реґіони України і Польщі – Рівненська область і Вармінсько-Мазурське воєвідство – чи не першими починали співпрацю після проголошення України вільною державою. Ще 1996 р. підписано договір про співробітництво між тодішнім Ольштинським воєвідством і Рівненщиною. Ініціатором ідеї виступив Ольштинський відділ ОУП. Чомусь напередодні Великодня у квітні цього року польські засоби масової інформації при нагоді візиту на Вармію і Мазури делеґації з Рівненської області інформували про десятиріччя співпраці. Єдине пояснення може бути в тому, що саме протягом останніх десяти років ця співпраця була найбільш послідовною та активною. Однак роки активного співробітництва траплялися й раніше, про що теж не слід забувати.
Протягом згаданих майже двадцяти років співпраці було чимало вагомих ініціатив, до яких слід зарахувати і зустрічі представників влади, які встановлювали правила зв’язків, бізнесові взаємини і культурні ініціативи. Серед них треба підкреслити роль ОУП, яке взяло на себе ініцативу культурних обмінів, а також активного відпочинку дітей на Рівненщині. У той час договір про співпрацю підписали рівненський обласний театр та ольштинський театр С. Ярача.
Політичні завірюхи в Україні, часті зміни керманичів Рівненської області ускладнювали цю співпрацю, проте самоврядна влада Вармінсько-Мазурського воєвідства постійно підтримувала свого українського партнера і включала його у свої заходи, які сприяли зближенню партнера до європейського співтовариства. Рівненщина першою в Україні стала членом престижного європейського співтовариства «Кулінарні надбання європейських реґіонів», яке популяризує здорове харчування і малі фірми, котрі виробляють здорові харчові продукти. На шляху до цього товариства услід за Рівненщиною є й Івано-Франківщина… Рівненщина завдяки Вармії і Мазурам активно включилася й у європейський рух «Cittàslow», який має на меті протистояння глобалізації і гомогенізації міст, організуючи підтримку культурному розмаїттю, охороні навколишнього середовища, локальним традиціям та організуючи кращу якість життя локальних громад у містах до 50 тисяч мешканців… Рівненські теренові самоврядні структури активно співпрацюють зі своїми відповідниками на Вармії та Мазурах. До найактивніших партнерів належать Дубно і Ґіжицько, Добре Місто і Костопіль… Тут співпрацюють щонайменше десяток теренових самоврядних одиниць.
У передвеликодній Чистий четвер і Велику п’ятницю свого вармінсько-мазурського партнера, маршалка воєвідства Ґустава-Марека Бжезіна відвідали черговий керманич Рівненської обласної державної адміністрації (РОДА) Віталій Чугунников та голова Управління міжнародних зв’язків РОДА Олександр Муран. Гості не забули й про відвідини в Ольштинському відділі ОУП, де також велася розмова про майбутню співпрацю, зокрема про відновлення літніх поїздок українських дітей з Вармії та Мазурів на Рівненщину, припинених чотири роки тому. Присутність нового голови РОДА В. Чугунникова на Вармії та Мазурах стала нагодою для проведення з ним розмови про найактуальніше, а передусім про співпрацю реґіонів-партнерів.
Степан Мігус: Ви вперше на Вармії та Мазурах як очільник Рівненської області, яка вже майже двадцять років співпрацює з цим реґіоном. Чого сподіваєтеся від такої співпраці?
Віталій Чугунников: Я дійсно тут перший раз, бо займаю свою посаду тільки сто днів. Після звіту перед громадою – з того, що я зробив, – я вирушив до нашого стратегічного партнера на Вармію і Мазури. Я дуже радий, що почув бажання польської сторони продовжити активну співпрацю з нашою областю, в першу чергу за програмами реабілітації поранених воїнів АТО і допомоги сім’ям загиблих. Дуже важлива перспектива співпраці в медичній галузі. Найголовніше, що ми хотіли б, це те, щоб Польща передала нам досвід щодо децентралізації влади і наладнання місцевого самоврядування. Чимскоріше ми цим скористаємося, тим швидше вийдемо з нашої кризи.
Якої допомоги чи підтримки очікуєте від численної на Вармії та Мазурах української громади?
З наших перших зустрічей з представниками української громади ми зрозуміли, що українці – це дуже велика й активна громада в цьому реґіоні. І вони нас дуже активно підтримують. Ви максимально пропаґуєте українську культуру. Найголовніше нині, щоб у нас налагоджувалися економічні контакти. Українці з Польщі можуть стати в Україні провідниками для польського бізнесу. Перше завдання в Україні – закінчення війни, але не менш важливим є підняття економіки. Я б дуже просив українців, які проживають на Вармії і Мазурах та в усій Польщі, бути лобістами України в Польщі.
Як Україні вийти з цієї біди, у якій вона зараз, при великій інертності, на мою думку, європейського співтовариства, до якого так хоче увійти?
Ми маємо робити все, щоб надалі заручатися підтримкою європейського суспільства й усього демократичного світу. Але все-таки українці мають навчитися вирішувати свої питання самі. У нас нема конфлікту між українцями сходу чи заходу. Сьогодні є пряма аґресія російських окупантів, які намагаються зробити все, щоб Україну не випустити з-під свого впливу. І це завдання Путіна. Мало того, я переконаний, що це навіть не проблема самої України. Таким чином Путін хоче розвалити європейську сім’ю народів. Йому деякою мірою це вдається, тому що вже трапляються непорозуміння і в європейській спільноті. Українці мусять відвоювати свою територію та зберегти незалежність. Але європейці повинні врешті розуміти, що українці воюють сьогодні не лише за свої справи, а змагаються задля всієї європейської родини. Отже моральна і політична підтримка Європи і демократичного світу вкрай необхідна українцям. Тому ще раз наголошую, що між українцями сходу чи заходу нема питання мовних бар’єрів. Я сам народився на півдні України, в Одесі. Від 1996 року проживаю на заході України. За цей час я не чув претензій ані щодо мови, ані щодо етнічного походження. Нам головне – подолати таку чуму, як Путін і Росія. Я переконаний, що через певний час в Україні все буде в порядку.
Не менш загрозливою, а може й більш небезпечною загрозою для України є корупція, що охоплює все українське суспільство. Як її подолати?
Корупцію можна побороти тільки одним чином: прибрати все, що до неї призводить. Я пропоную загальну відкритість бюджетних коштів. Себто громада повинна мати всі важелі, щоб дивитися владі на руки. Останніми роками це влада контролювала… владу. Так не може бути. Кожна європейська держава розуміє, і українці розуміють, що влада має надавати якісні послуги, а громада має постійно контролювати владу. Якщо ми приберемо чинники, які спонукують корупцію, то і самої корупції не буде. Але цього повинні хотіти всі. Рецепт один – публічне використання коштів плюс контроль громади. Я думаю, що після децентралізації та жорстких самоврядних реформ за взірцем Польщі ми цих проблем поступово позбудемося. ■
