Олеся Ґєраль ■ ПОДІЇ ■ №2, 2013-01-13

«У нашій Люблинщині сумні дні настали, коли наші люди на захід подали».

У Люблині в грудні представники Українського товариства, православної громади та Генерального консульства України учергове згадали про драматичні події, пов’язані з проведенням Акції «Вісла». У православній церкві свт. Петра Могили о. Мирослав Вишневський, о. митрат Володимир Ходак та диякон Олексій Куций відслужили врочисту панахиду за жертв лихоліття, а в церковній світлиці відбувся семінар про перебіг депортаційної операції 1947 р. на Холмщині і Південному Підляшші, про її вплив на долі українців. У богослужінні взяв також участь генеральний консул України в Люблині Іван Грицак.

65-­річчя проведення Акції «Вісла» в Люблинсько-Холмській православній єпархії почали відзначати ще 27 травня 2012 р. в Холешеві. У серпні м. р. в селі Ольшанці на цвинтарі освячено хрест на пам’ять 308 мешканців села, примусово виселених у рамках цієї операції.
У Ґмінному центрі культури у Славатичах 9 вересня відбулася зустріч, лекція та мультимедійна презентація на тему Акції «Вісла». Низку заходів організовано в Холмі.
Після панахиди у православній церкві до вірних було прочитане архипастирське послання архиєпископа Люблинського і Холмського Авеля в 65-ті роковини Акції «Вісла». У листі, зокрема, згадувалося про повернення до сумних сторінок історії Православної церкви і подій цієї акції, яка «мала великий вплив на ситуацію православ’я на Холмщині та Південному Підляшші, позбавила її вірних, а метою депортації було очистити цю землю від традиції, культури і мови наших предків». Отже 1947 рік прирівняно до таких трагічних дат в історії Православної церкви та народу на холмсько-підляській землі, як-от 1596 р., 1915 р., 1938 р., 1944 р. Владика Авель у листі закликав усіх вірян Люблинсько-Холмської єпархії відзначати сумну річницю Акції «Вісла» і в молитвах згадувати всіх, хто став жертвою цієї операції, страждав у таборі в Явожні.
Настоятель парафії свт. Петра Могили о. М. Вишневський нагадав про важкі роки виселення, котрі мешканці Холмщини і Підляшшя оспівували в народних піснях словами: «в нашій Люблинщині сумні дні настали, коли наші люди на захід подали». За його словами, небагато залишилося свідків тих трагічних подій, є нащадки жертв, які пам’ять про лихоліття зберігають у своїх серцях. На важливий історичний урок, яким була Акція «Вісла» для українців, звернув увагу у своєму виступі консул Віталій Білий. Він подякував за ініціативу відзначення цих роковин. Голова Українського товариства в Люблині д-р Григорій Купріянович нагадав про причини, через які українська громада і Православна церква повертаються до цієї теми.
– Відповідь проста – тому що це подія, яка вплинула на долю тих людей, які складають і українську громаду, і Православну церкву. Якби Акції «Вісла» не було, то стан українства в Польщі, ситуація Православної церкви, зокрема на території Холмщини і Підляшшя, була б зовсім іншою. І тому ми мусимо знати про ці події, бо вони формують сьогодення. Без розуміння того, що сталося, ми не зрозуміємо нашої сьогоднішньої ситуації, – зазначив Г. Купріянович. Голова Українського товариства висловив міркування, що Акція «Вісла» була певним завершенням процесу, який відбувався на цій території, де українська культура і православна традиція домінували. Цей процес, за його словами, згодом почали називати етнічними чистками.

Семінар, присвячений ювілейній річниці трагічної операції, відкрила доповідь д-ра Миколи Рощенка «Акція „Вісла” – генезис, реалізація, наслідки». У лекції М. Рощенко послуговувався книжкою Євгена Місила «Акція „Вісла”. Документи і матеріали». Саме 1 грудня м.р. у Воєвідській громадській бібліотеці ім. Героніма Лопачинського в Люблині відбулася презентація цього видання, яке вміщує майже 800 сторінок документів, узятих з різних архівів. Переселенню підлягали українці, також з мішаних сімей, і ті поляки, які виступали проти влади. Реальним фактом, який захищав тоді від вивезення, була конверсія на римо-католицтво. Отож вивозили не українців, які в документах були записані українцями (таких у Люблинському воєвідстві було понад 70 тисяч), – виселяли всіх православних і греко-католиків, які проживали в південно-східній Польщі. Серед депортованих було близько 40 тисяч православних. М. Рощенко розповів, що люблинський воєвода П. Домбек виступав, щоб з Люблинського воєвідства вивезти навіть тих українців, які повернулися з переселення в рамках Акції «Вісла».
Підтвердженням історичних фактів, пов’язаних з Акцією «Вісла», були розповіді свідків-учасників виселень, які протягом чотирьох років збирав і записував редактор православного інтернет-радіо Люблинсько-Холмської єпархії «Orthodox.fm» Марцин Суперчинський. Серед його записів є індивідуальні та групові спогади, а сама тема Акції «Вісла» з’являється часто в розмовах, які не пов’язані з цими подіями.
– Багато родин до теперішнього часу живе операцією. Навіть під час звичайних зустрічей відчувається, що люди побоюються розповідати про ці події. В історіях люди ділилися спогадами: як усе відбудовувалося від початку, а бувало, що не погоджувалися подавати своє ім’я та прізвище, – зазначив М. Суперчинський. Редактор представив два записи споминів, які були зареєстровані в селі Новосілках поблизу Яблочина в Більському повіті – Миколи Романчука та священика Марка Кирилюка.
Присутні на семінарі гості також поділилися спогадами і переживаннями з власного життя. Зокрема, Степан Кушпа, не приховуючи зворушення, розповів про історію своїх батьків з Горостити Володавського повіту. Марія Сосідко розповідала про переселення її родини з рідних Полосок Більського повіту на захід, до Щецинського воєвідства.
Наприкінці семінару д-р Г. Купріянович виступив з доповіддю про наслідки Акції «Вісла» для української громади в Польщі, Православної церкви та шляхи їхньої ліквідації, нагадуючи про проект ухвали Сейму РП у справі Акції «Вісла», читання якого відбулося 6 грудня. Представлено також ухвалу Головної управи Українського товариства щодо оцінки Акції «Вісла». ■

Поділитися: