Павло Лоза ■ ПОДІЇ ■ №5, 2013-02-03
У той час, коли експерти з питань мас-медіа вже протягом багатьох років задумуються, яку загрозу для друкованої преси несе з собою Інтернет, усесвітня мережа завойовує чергові елементи медіапростору. Однією з таких сфер є радіо: завдяки Інтернетові зникли територіальні обмеження для його діяльності. Оцінюється, що в Польщі інтернет-радіо слухає вже навіть до 5 млн. людей, а дослідження показують, що чи не половина радіослухачів – це шанувальники радіостанцій, яких не знайдемо в ефірі. Сьогодні серед ряду онлайн-радіостанцій та різноманітних пропозицій інтернет-передач знайдемо й лемківське радіо Руської бурси «Лем.fm» та україномовну версію Православного інтернет-радіо Люблинсько-Холмської єпархії.
Початок
Перша передача лемківського Радіо «Лем.fm» вийшла в ефір 1 червня 2011 р.
– Натхнення мені ще 2006 р. дало кашубське радіо. Тоді я задумався, чому ми не можемо мати свого радіо, чому лемки не можуть слухати передач своєю бесідою? А ми хотіли її чути щодня, – пригадує початки створення радіо Богдан Ґамбаль, голова Стоваришіння «Руська бурса» та ініціатор заснування радіо «Лем.fm».
Завдяки появі такого радіо журналісти, які розмовляють по-лемківськи, могли використовувати знання своєї говірки у професійному плані.
Причини появи радіо в Інтернеті можна шукати й у ставленні громадських ЗМІ до передач меншин, адже умови для існування українських та лемківських програм в ефірі польського громадського радіо чи комерційних радіостанцій не можна назвати сприятливими. На сторінках тижневика «НС» ми теж уже не раз згадували про цю проблему. Головною проблемою було обмеження часу передач для меншин, зміни годин їхньої трансляції, брак інформації про те, що передачі переносяться на іншу годину або що їх зовсім знімають з ефіру.
Саме 2011 р. україномовне інтернет-радіо почало діяти теж у Люблині. Функціонувало під назвою «Дзвони Холмщини і Підляшшя».
– В люблинському реґіоні у ЗМІ фактично українська мова не функціонує, з нашого боку це була спроба змінити ситуацію. Ми взяли це у свої руки, – заявляє ініціатор медіа-проекту, голова Українського товариства в Люблині Григорій Купріянович. Проте радіо діяло тільки рік, бо продовжувати проект не було змоги.
– Для радіо створювалися класичні україномовні радіопередачі, які з’являлися не лише в Інтернеті, але також у різних радіостанціях реґіону. Ми 2012 р. вже не змогли продовжити діяльності, оскільки з боку комерційних радіостанцій не було бажання до співпраці. Ми знали, що в такій ситуації передачі не потраплять стовідсотково до слухача, для якого вони призначені, тому мусили припинити функціонування радіо, – пояснює Г. Купріянович.
Другим проектом, який почав діяти 2011 р. в Люблині й існує до сьогодні, є україномовна версія Православного інтернет-радіо Люблинсько-Холмської єпархії. Її утворено разом із «Дзвонами Холмщини і Підляшшя», у рамках проекту Українського товариства у співпраці з місцевою православною єпархією.
Функціонування передачі
«Лем.fm» кожного дня транслює дві-три прем’єрні передачі. Радіо діє щоденно 24 години на добу. Щоб його мали можливість слухати не лише в Європі, радіостанція працює за таким принципом, що прем’єрну передачу повторюють що вісім годин, щоб лемки, які живуть на Американському континенті чи в Австралії, теж мали нагоду його слухати (між Варшавою і, наприклад, Чикаґо, 7 годин різниці – пл).
Що знайдемо в розкладі передач станції «Лем.fm»? Інформаційні програми, огляд подій, які відбулися протягом тижня, урок бесіди по-лемківськи, дискусії з гостями, історично-географічну прогулянку по селах, репортажі з подій, «концерт побажань», культурні та музичні програми і багато іншого. А головне – усе по-лемківськи!
– Межде 150–250 осіб, але слухати радия можна не лем перез сторону, але тіз перез winamp’a, foobar’a та інші програми, тих, я думам, тіз вельо, – так оцінює кількість слухачів працівник радіо Павло Малецький.
З технічного боку, передачі «Лем.fm» підготовляються у Кракові та Горлицях, проте таку радіостанцію можна влаштувати всюди – навіть у себе вдома. Тому працівниками радіо є теж репортери, які живуть на західних землях Польщі та в Україні. Сьогодні в архіві радіо зберігається 48 GB (гігабайтів) передач.
А що у планах? «Лем.fm» хотіло б розширити свою діяльність на Словаччину, адже там відбувається найбільше подій з лемківською тематикою. А в дальшому майбутньому роздобути дозвіл, щоб у деяких місцевостях Лемківщини передачі транслювалися в ефірі комерційних радіостанцій: щоб кожен мав доступ до «свого».
Православного інтернет-радіо Люблинсько-Холмської єпархії, яке сьогодні випускає єдину україномовну радіо-передачу в реґіоні, можна послухати кожної неділі на хвилях білостоцького Радіо «Ортодоксія», а також на порталі Православного інтернет-радіо. Там транслюються передачі, присвячені тематично сучасності та минулому української православної спільноти реґіону, надбанням православної віри, традиції й культури на Люблинщині та життю української громади в країні.
Коли говорити про функціонування лемківського радіо та україномовної передачі у Люблині, сьогодні вони фінансовані з ґрантів МАіЦ.
Досвід
Поява таких радіостанцій зумовлена також і тим фактом, що українці й лемки живуть у значному розпорошенні, а не на суцільній території, як-от кашуби чи білоруси, литовці. Як зазначає голова «Руської бурси» Б. Ґамбаль, для Інтернету наше розсіяння не має значення.
– Інтернет-радіо можна слухати незалежно від того, чи хтось живе в Усті-Горлицькому чи Лігниці, в Арґентині чи Австралії. Таким чином, ми якоюсь мірою долаємо наслідки Акції «Вісла». За посередництвом Інтернету долаємо відстані, які нас ділять, – говорить він.
Деякі меншини чи етнічні групи, які проживають на малій території, мають свої радіостанції (кашуби) або принаймні окремі передачі на хвилях державних та громадських радіостанцій. Порівнюючи досвід інших народів, можна глянути на поляків у Великобританії – вони 10 років тому створили інтернет-радіо «Radio HeyNow». Один з його засновників інформує: «Ми презентуємо справи для тих, хто живе тут постійно, та тих, хто вже тут народився». Тепер, через десять років після заснування, радіо щодня слухає біля 1,5 тис. слухачів. Поки що це для поляків єдина форма транслювати передачі.
Можна було б подумати, що радіо польських еміґрантів за кордоном не має жодного відношення до українців у Польщі. Проте це не так: у Польщі проживає велика кількість українців, які приїхали сюди в пошуках роботи, на навчання, але є й українська меншина, яка живе тут з давнього-давна. Та оскільки з україномовною інформацією нерідко важко пробитися в ефір, то варто більше уваги присвятити Інтернетові, адже тут для нас немає обмежень. ■
