Олеся Ґераль ■ КУЛЬТУРА ■ №23, 2015-06-07
В Луцьку 16–19 квітня ц.р. проходив Міжнародний фінал X Загальнопольського декламаторського конкурсу української поезії і прози та VIII Декламаторського конкурсу польської поезії і прози в Україні. Ці два конкурси, тематично пов’язані з літературною спадщиною України та Польщі, водночас відбуваються серед українських учасників в українських містах і серед поляків у польських містах. Усі лауреати виборювали звання Майстрів слова у фіналі конкурсу, який цього року приймав учасників у Луцьку.
Гості з Польщі першого дня свого перебування на українській землі відвідали Кременецький літературно-меморіальний музей Юліуша Словацького, присвячений життю і творчості цього польського поета і драматурга. Увечері в Луцьку відбулося урочисте відкриття польсько-українських зустрічей майстрів слова та зустріч з українським письменником, членом журі фіналу конкурсу Тарасом Прохаськом. Справжнім літературним спалахом на сцені Волинського академічного театру ляльок став показ монодрами «Спереду і ззаду», інспірований твором «Немцевич спереду і ззаду» Кароля Збишевського у виконанні Матеуша Новака, декламатора й аніматора культури з Люблина. Дійство за сценарієм Станіслава Медзевського і Матеуша Новака та з костюмами Маґдалени Франчак зацікавило юних і старших глядачів, оскільки це була розповідь про Польщу XVIII ст. напередодні її занепаду, в якій автор висміює політиків, духівництво, військо, короля, а також такі людські риси, як пияцтво, лінощі, нерозсудливість, політичне крутійство та інші пороки, роблячи все суспільство в якомусь сенсі відповідальним за поразку Польщі. Вистава, здійснена в рамках стипендії президента міста Люблина, отримала низку нагород і ґран-прі на загальнопольських театральних конкурсах та фестивалях.
Другого дня Польсько-українських зустрічей майстрів слова свої декламаторські і театральні здібності показали 26 фіналістів. Учасники, згідно з реґламентом, виступили у двох категоріях: турнір декламації – декламація чи виведені зі слова та турнір співаної поезії у двох мовах до вибору – українській чи польській. Кожен з декламаторів мав представити два твори. Фіналісти виступили у трьох конкурсних концертах. Декламаторів оцінювало міжнародне журі, до складу якого входили Тарас Прохасько, полоніст і професор Театральної академії у Варшаві Ґражина Матишкевич та польська театральна і телевізійна акторка Барбара Прокопович. Учасники з України традиційно читали польську поезію класиків – Яна Кохановського, Адама Міцкевича, Юліана Тувіма, Юліуша Словацького, Адама Асника, Віслави Шимборської, а також вірші Кароля Войтили, Леопольда Стаффа, Еви Ліпської, Болеслава Лесьмяна. Натомість польські учасники читали прозу і поезію польською та українською мовами таких авторів, як Наталка Сняданко, Марія Матіос, Сергій Жадан, Юрій Андрухович, Ліна Костенко, Оксана Забужко, Леся Українка, Віктор Неборак та ін. Винятково цього року українські організатори конкурсу допустили до участі у фіналі конкурсу декламатора віком 13 років. А з Люблина приїхала учасниця, якій вже виповнилося 60 років. Проте рівень декламування творів був на доволі подібному високому рівні. «Треба було відстоювати кожного свого фаворита на засіданні журі. Це була нелегка справа», – ділиться враженнями Т. Прохасько. Переможців обрано серед польських та українських фіналістів. Головну нагороду і титул майстра слова у категорії польська література здобув наймолодший учасник фіналу – Владислав Мельник, учень середньої школи в Луцьку. Переможець декламував вірші Івана-Павла ІІ «Над твоєю могилою» та «До польської сосни».
Майстром слова і найкращим декламатором у категорії українська література також став українець – студент із Люблина Євгеній Гаркуша. Журі віддало йому найвищу нагороду за декламацію віршів Тараса Шевченка «У тієї Катерини» мовою ориґіналу та «Заповіт» польською мовою. «Особисто мені є забагато тієї манери читання Шевченка, яка десятиліттями культивується в Україні. Я очікую, щоб віднайти інший спосіб читання творів митця, а декламатори знайшли інші інтонації, а стосовно вибору – твори на конкурсі були приємною несподіванкою», – прокоментував виступ переможця Т. Прохасько.
Відзнаки отримали Юрій Дмитрук та Юлія Борзун з Луцька, Клара Фронкала з Люблина і Мартина Зємба з Любартова. У категорії польська література ІІІ нагороду завоював Михайло Бараков за презентацію віршів Я. Кохановського «Хто віддасться під опіку Богу» та «Дівчино» Б. Лесьмяна. У категорії українська література ІІІ нагороду вручено Дануті Наугольник зі Львова, яка читала польською уривок з «Музею покинутих секретів» О. Забужко в перекладі Катажини Котинської та вірш «And everybody fucks you» Ю. Андруховича в перекладі Богдана Задури. В категорії українська література ІІ нагороду отримала Ольга Венгерець з Рівного за вірші «Лист» Еви Ліпської та «Люди на мості» В. Шимборської, а в категорії польська література – найстарша учасниця конкурсу Віталія Сосновська за фраґмент прози Дзвінки Матіяш «Повість про вітчизну» в перекладі Б. Задури та вірш Миколи Рябчука.
Представниця журі Ґ. Матишкевич натомість була вражена великою кількістю учасників фіналу та приємно здивована їх невимушеною активністю і спонтанністю. «Українська поезія вимагає зараз іншої кондиції і рефлексії. В Україні ще панує стилістика декламування переважно віршем, котра в Польщі вже минула, бо постали більш сучасні інтерпретації. Це не означає, що вірш не потрібний. Вважаю, що до цього треба також більшої відваги. Часто виступ перебиває щирість особистості, а якщо форма вірша на першому плані і пригнічує декламатора – то це вже така шкільна манера рецитації. На мою думку, неперевершене враження зробило читання віршів Т. Шевченка. А література і мистецтво є сумлінням наших народів», – підсумувала конкурс Ґ. Матушкевич. Визначено також нагороду глядацьких симпатій, яку отримала Ніна Макуха з Полтави за декламування польською мовою віршів «Życie na poczekaniu» В. Шимборської та «Pewność» Нарцизи Жміховської.
«У Польщі і в Україні є дві різні школи декламації, і це яскраво видно навіть у виборі репертуару учасників. Мені сподобалися польські учасниці, які читали українську прозу, вразили своєю здатністю і відвагою братися за такі великі уривки прози», – зауважив Т. Прохасько.
* * *
Організаторами заходу були Центр культури в Люблині, Центр Східної Європи УМКС, Українське товариство, Заклад української філології УМКС у Люблині, Товариство польської культури на Волині ім. Тадеуша Костюшка, Волинський інститут економіки та менеджменту, управління культури Луцької міської ради. Медіа-патронат: Радіо Люблин та газета «Наше слово». ■
