Павло Лоза ■ ЛЕМКІВСКА СТОРІНКА ■ №15, 2014-04-13
Член Головної управи ОУП Мар’яна Яра говорить, що меморіальна дошка Антоничеві повинна бути встановлена вже у червні: «Якщо не місто, то власне ми це мусимо зробити».
При вході до Гімназії № 2 ім. Королеви Зофії в Сяноці з’явиться меморіальна дошка з прізвищами видатних літераторів, які навчалися в цій школі, зокрема й українського письменника БогданаІгоря Антонича.
«Ми хочемо встановити дошку при нагоді цьогорічного з’їзду сянічан, який відбудеться 20–22 червня. Думаю, те, що міська рада ще має за це проголосувати – лише формальність. Поява меморіальної таблиці – це наша спільна ідея, і ми вважаємо, що це чудова ініціатива», – розповідає директор школи Роберт Зошак.
Крім Антоничевого, на таблиці будуть прізвища інших відомих літераторів, які навчалися в цій гімназії, зокрема польського поета і прозаїка Маріана Панковського та поета єврейського походження Кальмана Сеґаля (на Ринку в Сяноці стоїть лавка імені цього письменника). До ІІ Світової війни у школі навчалися учні, які пізніше поповнювали лави українського духовенства.
Нагадаймо, що Об’єднання лемків виступило з пропозицією встановити пропам’ятну таблицю Б.-І. Антоничеві ще кілька років тому, проте міська рада й дирекція Гімназії № 2 ім. Королеви Зофії тоді не підтримали ініціативи. Міська рада Сянока запропонувала поставити на міській площі лавку імені Богдана-Ігоря Антонича. Такі лавки пам’яті існують не лише в Сяноці, а й у інших містах. Однак це не задовольнило місцевої української громади.
«Звичайно, ми відмовилися, бо усім, мабуть, відомо, що часом діється з міськими лавками», – говорить М. Яра.
Сяніцький гурток ОУП кілька разів за останні роки звертався до міської ради з проектом установлення меморіальної дошки, проте його відкидали. Але тепер до ініціативи приєдналася і дирекція гімназії, на якій встановлять таблицю.
«З огляду на те, що школа бере активну участь в організуванні першого з’їзду сянічан, дирекція вирішила увічнити пам’ять відомих випускників гімназії, серед яких був також Антонич. І здається, спільними силами ідея врешті буде втілена», – твердить М. Яра.
Сьогодні меморіальна таблиця, присвячена Богданові-Ігорю Антоничеві, є в рідному селі поета. Її встановили завдяки старанням Cпілки письменників України та Комітету організаційного «Ватри у Ждині». Крім цього, ім’ям Б.-І. Антонича названо Комплекс загальноосвітніх шкіл з українською мовою навчання № 4 у Лігниці.
* * *
Богдан-Ігор Антонич (1909–1937) народився в селі Новиці біля Горлиць на Лемківщині. Деякі літературні критики вважають поета творцем сучасної української лірики. Він 1928 р. завершив навчання в Чоловічій гімназії в Сяноці. Через три роки, вже будучи студентом полоністики та славістики у Львівському університеті, дебютував як поет зі збіркою віршів «Привітання життя». Переклади його віршів з’явилися ще перед ІІ Світовою війною, проте перша збірка польською мовою вийшла аж 1981 р. ■
