Микола Щерба ■ ПОДІЇ ■ №49, 2015-12-06
Однією з невід’ємних рис нашої цивілізації є еволюція, яку вважають безперервним проґресом. Старші покоління, виповнивши свою місію, відходять, а на їхнє місце приходять наступні, повні енергії та ідей.
Кожного року в листопаді українська громада в Польщі з’їжджається до Ґданська на відомий усім нам, як думаю, фестиваль української музики та культури, бо ж він за 39 років став дуже важливим елементом нашого суспільного життя.
Цього року «Молодіжний ярмарок» відбувався у ґданському клубі «Б-90», що в околиці, котра асоціюється усьому світу з політичними і соціальними змінами кінця минулого століття, Лехом Валенсою та свободою. Цей клуб розміщений у самому серці колишньої ґданської закритої судноверфі, яка вже, до речі, не існує. «Ми разом» – клич цьогорічного «ярмарку» розумію, як жест нашої солідарності з українськими бійцями в зоні АТО.
На такому історично-політичному фоні зійшлося близько тисячі учасників різного віку. Як можемо ми, молоді представники молодшого покоління, прокоментувати «ярмаркові» події?
Мій досвід з «Молодіжним ярмарком», щоправда, невеликий, однак важлива свіжість погляду. На жаль, мені незнана «ярмаркова» ностальгія старшого покоління, де зустрічаю в більшій або меншій мірі словесне конфронтування «старого» та «молодого». Наприклад, не розумію зображення ідеї «ярмарку» як протистояння танкам комуністичного диктатора, генерала Войцеха Ярузельського. Незважаючи на це, не можу не зауважити все-таки факту постійного розвитку «ярмарку». З невеличкого студентського фестивалю він перетворився на один з важливіших культурних українських заходів у Польщі. Організатори не підвели. Подбали про досить великий концертний зал для проведення такого багатолюдного заходу, а також запропонували кількаденну та обширну за змістом (беручи до уваги свої фінансові можливості), програму заходу.
Великим музичним відкриттям був для мене львівський ансамбль «Йорій Клоц». Я був захоплений їх акустичним фольк-роком. Нескладні ударні інструменти і майже містична ліра творили чудове сполучення. Про фантастичний популярний амсамбль «ТНМК» не треба багато писати. Хто його чув, той знає, що вони вміють поривати за собою публіку.
На любителів театру в камерному залі клубу чекали спектаклі театральних труп – театру «Екамтедос» із Харкова та «Попри все» з Перемишля.
На вулицях Ґданська цього разу танків не було. Нині боротьба за свободу відбувається на сході, однак ворог залишився той самий. Такий самий також є бойовий дух «Молодіжного ярмарку» і велике почуття спільноти. Декотрі речі, як бачимо, залишаються незмінними.
Фантастична робота! Дякую вам! Я впевнений, що за рік знову тут буду! ■
