Анна Коженьовська-Бігун ■ МІҐРАНТИ ■ 2011-06-23
{mosimage}
Міжнародний день дитини став для неурядових організацій у Варшаві приводом, щоб звернути увагу на долю міґрантських дітей, які опинилися в Польщі. У неділю 29 червня в столичному Празькому парку відбулося родинне свято, організоване фондом “Oprócz Granic” і комітетом “Imigranci na rzecz abolicji”.
Діти, які прийшли на розваги, могли малювати, робити бульбашки, а навіть навчитися давати першу допомогу (на фото).
Їхні батьки мали нагоду підписати листа до президентської пари, автори якого звертали увагу на необхідність введення таких законодавчих реґуляцій, що ґарантуватимуть захист прав дітей міґрантів у рамках нового закону про іноземців. Гаслом родинного свята було: “Неважливо, де ти народився, – маєш право на щасливе дитинство”. Пропоновані в листі зміни стосуються ґарантованого доступу до медичної допомоги для дітей іноземців і вагітних жінок, введення заборони на розміщення в центрах затримання іноземців неповнолітніх без супроводу батьків, а також малолітніх разом з батьками. Пропонується в ньому розробити механізм, який дозволив би леґалізувати перебування неповнолітніх на території РП – незалежно від того, чи вони народилися тут, чи ні.
У Празькому парку вдалося зібрати під листом понад 200 підписів. Цей лист делеґація неурядових організацій переказала радникові президента Польщі, Генрикові Вуєцю. Президентська канцелярія виявила зацікавлення проблемами дітей міґрантів у Польщі.
Натомість 1 червня у бюро фонду “Oprócz Granic” відбулася прес-конференція, на якій представники організацій, що займаються допомогою для дітей міґрантів, тобто Ксенія Наранович (“Oprócz Granic”), Майя Тобіяш з Гельсінської фундації прав людини, Давид Цегелка з Товариства юридичної інтервенції та Аґнешка Ґорлях з Центру юридичної допомоги ім. Г. Нець, намагалися звернути увагу ЗМІ і польського суспільства на складну ситуацію малих іноземців.
У центри затримання іноземців протягом 2010 р. попало 375 дітей – тільки тому, що їхні батьки не мали відповідних документів для перебування в Польщі. У такому центрі діти можуть знаходитися до 12 місяців, тим часом там панує майже тюремний режим. Люди живуть на території, оточеній колючим дротом, а на прогулянки виходять тільки раз протягом дня на годину. У виняткових ситуаціях, коли гарна погода, дозволяється виходити двічі на день по годині. Іншою проблемою є тут обмежений доступ до освіти. Хоч Прикордонна служба намагається організувати для дітей уроки, однак їх дуже мало, а обсяг навчання не відповідає програмі, що викладається в польських школах. Таким чином Польща порушує міжнародну Конвенцію прав дитини, яка забороняє карати дітей за провини батьків. Водночас міжнародне право змушує державні органи керуватися передусім добром дитини. Незважаючи на це, польські суди “закривають” у центрах затримання іноземців цілі сім’ї разом з дітьми.
З рапортів Центру юридичної допомоги імені Г. Нець і Товариства юридичної інтервенції (їхні представники перевіряли умови, в яких живуть такі діти) виникає, що вже сам факт розміщення дитини в тюремному режимі може довести в неї до незворотних змін психічного здоров’я. І це навіть якби була доступна опіка психолога – проте її і так нема. Єдиним розв’язанням проблеми, на думку організаторів акції, може бути заборона приміщати дітей у таких місцях. У польському законодавстві передбачені інші методи контролю, які можна застосувати у випадку нелеґалів і які не порушували б права дітей: наприклад, поліцейський нагляд.
Іншою проблемою є проблема дітей нелеґальних міґрантів, які живуть “на волі”. Такі діти можуть ходити до школи – і дуже часто ходять, хоч є випадки, що сім’я боїться їх пускати, щоб хтось сторонній не довідався про їхнє нелеґальне перебування. Натомість справжні труднощі міґранти мають з охороною здоров’я, оскільки дуже часто не мають медичного страхування, тож не можуть користуватися допомогою державної медичної служби, а на приватні послуги просто не мають грошей. У крайніх випадках чекають, аж стан хворого настільки погіршиться, що з’явиться загроза життя – і тоді викликають швидку допомогу, яка в таких ситуаціях є безкоштовна. Ці процедури також стосуються дітей.
У Польщі 1 червня традиційно відбувається засідання “Сейму дітей і молоді”. Але, як видно було і тепер, і попередніми роками, не всі діти могли сісти на депутатські крісла. Деякі провели День дитини за колючим дротом, інші, щоправда, ніби “на волі”, але з такими обмеженнями, що весело їм не було. Безперечно, зміна в польському законодавстві про іноземців просто необхідна.
“Наше слово” №26, 26 червня 2011 року {moscomment}
