Олеся Ґераль ■ КУЛЬТУРА ■ №20, 2016-05-15
Українське товариство і факультет політології Університету Марії Кюрі-Склодовської (УМКС) в Люблині провели 21 квітня панельну дискусію «Михайло Грушевський. Роль в історії, значення для сучасності». Такі тематичні зустрічі та вшанування пам’яті українці багатьох країн проводять з нагоди 150-річчя від дня народження М. Грушевського.
Цей ювілей – велика подія для нашого народу, а особливий вимір вона має для українців, які проживають у Люблинському воєвідстві, оскільки тут, у Холмі, народився один з найвидатніших синів українського народу.
В дискусії взяли участь польські та українські науковці, дослідники історії і політичної думки ХХ ст. Модератором зустрічі був голова Українського товариства Григорій Купріянович. Учасників та гостей заходу привітав проф. Ґжеґож Януш. Він нагадав, що 1918 р., коли М. Грушевський очолював Українську Народну Республіку, у Польщі формувалися осередки влади – в Люблині постав Тимчасовий Народний Уряд Республіки Польщі під керівництвом Іґнація Дашинського, званий також «Люблинською республікою».
Учасники панелі обговорювали значення постаті М. Грушевського в українській історіографії початку ХХ ст. і дослідженнях історії України. Проф. Олексій Сухий розповів про ідею створення у Львівському університеті кафедри історії України на рубежі ХІХ і ХХ ст.
М. Грушевський 1884 р. очолив «кафедру всесвітньої історії з особливим прийняттям до уваги історії Східної Європи». Від того моменту науковець створює Львівську історичну школу, працюючи також у Науковому товаристві ім. Т. Шевченка. У 1904–1905 рр. М. Грушевський створив концепцію історії України, яка виключала історію України з історії Російської імперії. Історик вважав, що творцем і головним героєм історії є не держава, а народ.
Науковці звернули увагу на непересічну працьовитість М. Грушевського. Він 1897 р. став головним редактором «Записок Наукового товариства імені Шевченка» і відредаґував понад 100 томів праць, які стосувалися гуманістичних наук, історії, літератури.
На виклик, який ставить перед історіографією України видатний учений, звернув увагу проф. Томаш Стриєк з Польської академії наук. М. Грушевський ставить виклик і перед польською історіографією, оскільки за основу вивчення історії взято концепцію історії етнічного народу, а він розглядав історію власної держави з перспективи нового народу України, який будиться до свого політичного життя. Така концепція стосувалася не тільки історії України, але й історії всієї Східної Європи.
Професор Львівського національного університету, колишній посол України в Польщі Маркіян Мальський підкреслив важливість старань М. Грушевського в напрямку будування європейської тотожності. «Сьогодні М. Грушевський є символом української держави. Цей факт символізму важливий для нас, оскільки Україна є абсолютно молодою державою, вимагає добрих символів, розпізнавальних у світі. А цей символ єднає людей всієї України», – зазначив проф. М. Мальський. М. Грушевський 1911 р. напише, що «Київська Русь ІХ–ХІІІ ст. – це перша формула Української держави», погоджуючись таким чином з цією новою концепцією. «М. Грушевський зростав разом зі своїм часом, тобто від І Універсалу української автономії до незалежності УНР у межах ІV Універсалу Центральної Ради. Тоді, 1917 р., ще не був готовий бути політиком», – висловив переконання проф. О. Сухий. Чи науковець був готовий увійти в політику? «М. Грушевський вказав, що українці – це окремий народ, а його наукові праці сформували його як майбутнього політика, – вважає проф. Ґ. Януш. – Проте Україна не мала такого „щастя”, як Польща, оскільки ніхто не піддавав сумнівам самостійності функціонування польського народу, а на українців Західна Європа дивилася через призму Російської імперії, якої вже не було». Основне місце в концепції політичної реконструкції Європи і створення Європейської федерації, розробленій ученим, займала проблема приєднання до Європейської федерації України. Концепція сьогодні знову актуальна з огляду на існування Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Наприкінці дискусії науковці обговорили значення постаті М. Грушевського для Холмщини. Для місцевої української громади Холма, як і для українців загалом, Холм має символічний вимір, пов’язаний з нашою спільною історією. Українські науковці під час дискусії зазначили, що для кожного українця нині Холм асоціюється передусім із такими видатними діячами, як Данило Галицький та Михайло Грушевський.
Захід відбувся під почесним патронатом генерального консула України в Люблині Василя Павлюка, маршалка Люблинського воєвідства Славоміра Сосновського і президента Люблина Кшиштофа Жука. ■
