Григорій Сподарик ■ УКРАЇНА ■ №14, 2013-04-07
Польський Сейм 20 березня прийняв інформацію міністра закордонних справ Радослава Сікорського про завдання польської зовнішньої політики у 2013 р. В документі чимало місця присвячено східній політиці, зокрема відносинам з Україною. Остання з’являлася також у гарячій парламентській дискусії, яка супроводила прийняття документа.
Східну тематику у своєму виступі міністр відкрив, нагадуючи слова папи Івана-Павла ІІ: Європа буде повністю собою щойно тоді, коли дихатиме обома легенями – східним та західним. На думку Р. Сікорського, якби «світ східнослов’янського православ’я» схотів прийняти правові та адміністративні надбання ЄС, то європейські цінності поширювалися б не лише за Дніпром, а й набагато далі, аж до Китаю та Кореї. За словами керівника польської дипломатії, таке розширення, що включало б ресурси Росії, економічну силу ЄС та військовий потенціал США, дало б можливість зберегти впливи у світі, коли зростає могутність позаєвропейських держав. Як відзначав Р. Сікорський, для Польщі і Європи у ХХІ ст. суттєве значення матиме те, який цивілізаційний вибір здійснять народи східної частини континенту.
Своєрідною перевіркою вважатиметься саміт Східного партнерства, який має відбутись у листопаді в Вільнюсі. На думку Р. Сікорського, його можна буде назвати повністю успішним, якщо вдасться підписати з Україною Угоду про асоціацію та зону вільної торгівлі й закінчити укладення подібних документів з Молдовою, Грузією та Вірменією. Р. Сікорський повідомив, що постійно триває робота над охопленням безвізовим режимом громадян Грузії, України, Молдови та Росії: завдяки активності Польщі в ЄС вдалося утворити спеціальний фонд у розмірі 37 млн. євро, кошти з якого передаватимуться на підтримку громадянського суспільства у шести державах Східного партнерства, також в Україні. Крім цього, Варшава постійно домагається повного відкриття для студентів з держав Східного партнерства програми «Erasmus», у рамках якої молодь отримує можливість навчатися впродовж року в західноєвропейських вищих навчальних закладах.
Безпосередньо в контексті України Р. Сікорський відзначав, що сьогодні вона стоїть перед одним з найважливіших виборів: модернізація та демократизація чи їхня протилежність. «Якщо Україна створить умови для підписання Угоди про асоціацію, то Польща клопотатиметься про надання їй під час найближчого саміту Східного партнерства „європейської перспективи”», – говорив Р. Сікорський. Він також згадав про цьогорічні 70-і роковини Волинської трагедії і позитивно оцінив звернення греко-католицьких єпископів у справі вшанування пам’яті жертв цього конфлікту. За його словами польсько-українське поєднання повинно відбуватись у дусі пошани до історичної правди.
Позитивно оцінив Сікорський і механізм у рамках малого прикордонного руху. Більша відкритість кордонів, на думку керівника зовнішньополітичного відомства, не лише дозволяє краще познайомитися сусідам, але приносить також реальну економічну користь. Польський досвід трансформації – це головний мотив польської допомоги для розвитку країн пострадянського простору, як оцінив Р. Сікорський. Наголосив він і на потребі особливої активності в справах щодо Білорусі. У філософію підтримки східних держав вписується також створена цього року й нова стипендіальна програма ім. Стефана Банаха, якою зможуть скористатися найкращі студенти з держав Східного партнерства.
Виступ міністра Р. Сікорського розкритикували депутати з-поза правлячої коаліції, які в основному закидали йому брак візії зовнішньої політики Польщі й неактивність у багатьох сферах. Критикували також східну політику, проте тут у багатьох стратегічних питаннях підхід опонентів та представників правлячої команди усе ж збігався. Слід відзначити, що оцінка напрямків майбутнього розвитку і відносин з Україною майже завжди супроводилися висловами депутатів щодо польсько-українського минулого в контексті роковин трагедії на Волині.
Наприклад, Тадеуш Івінський з Союзу лівих демократів (пол. SLD) розкритикував рівень польського консульсько-візового обслуговування на території Росії та України (на цю проблему звернули увагу також депутати з Руху Палікота), а водночас повністю підтримав активність задля зближення Києва з ЄС. Однак, на його думку, польські старання в цьому напрямку не повинні заважати зайняти рішучу позицію щодо 70-их роковин Волинської трагедії та критикувати зростання націоналістичних настроїв на Західній Україні.
У свою чергу, депутат від правлячої Громадянської платформи (пол. PO) Роберт Тишкевич звернув увагу, що польсько-українське примирення – це процес, тому слід бути готовим на те, що він може тривати навіть кілька поколінь. Крім цього, підкреслюючи значення інтенсифікації демократичних процесів в Україні, Білорусі чи Росії, він наголосив,: «Саме недостатність демократії на схід від польських та європейських кордонів повинна бути для нас головним поштовхом задля більшої активності у цьому напрямку».
Депутати «ПіС» у контексті східної політики особливо критикували МЗС за брак активності щодо справ тамтешньої польської меншини: вони вважають, що це призводить до ліквідації польськомовних мас-медіа, шкіл, дитсадків тощо. Представник цієї партії Збіґнев Бабальський зазначив, що «якби не президент Броніслав Коморовський, то не було б жодної зовнішньої політики щодо України». Крім цього, депутати з «ПіС» цікавились можливостями надання польській громаді у Львові будинку на її діяльність. Як відзначалося, справа невирішена вже багато років, при чому Польща зробила свій позитивний жест, повертаючи українській громаді Народний дім у Перемишлі. Колишній голова парламентської комісії нацменшин Марек Аст («ПіС») хотів дізнатись, зокрема, які кроки зробив польський МЗС, щоб український парламент засудив злочини УПА та ОУН проти поляків на Волині.
Теперішній голова комісії нацменшин Мирон Сич (PO), добре оцінюючи активність польської дипломатії щодо інтеґрації України з ЄС, запитував про заплановані кроки, які мали б допомогти в підписанні Угоди про асоціацію України з ЄС. Він також питав Р. Сікорського, чи планується відкривати нові пункти перетину кордону, оскільки малий прикордонний рух з Україною та Росією найкраще показує, наскільки корисними можуть бути безпосередні зв’язки між сусідами.
У своїй відповіді в контексті «східних питань» Р. Сікорський прокоментував лише кілька справ. Він підтвердив важливу роль президента Б. Коморовського в польсько-українських відносинах і додав, що глава польської держави значно допомагає ширшим, європейсько-українським зв’язкам. Міністр не погодився з незадовільною оцінкою рівня обслуговування в польських дипломатичних установах на Сході. На підтвердження того, що ситуація є зовсім іншою, подав приклад України, де в польські консульства приходить більше людей, ніж у дипустанови усіх інших країн. Про плани польського МЗС щодо роковин трагедії на Волині міністр сказав так: відомство підтримуватиме заходи організовані президентом, Радою охорони пам’яті боротьби та мучеництва польського народу та інших державних установ.
■
