Ігор Ісаєв ■ УКРАЇНА ■ 2010-09-29
{mosimage}
11 вересня в Україні стартувала кампанія з виборів до органів місцевого самоврядування. Як повідомляє український тижневик “Коментарі”, це будуть перші вибори за останні роки, яких нема кому прискіпливо моніторувати. За даними видання, показова в цьому плані організація – Комітет виборців України – не має взагалі коштів для цього. Не надала ґрантів і Європа, стурбована нібито станом демократії в Україні. І все ж кілька організацій намагаються відслідкувати процеси, пов’язані з муніципальними виборами. Поділитися своїми спостереженнями я попросив голову фонду “Демократичні ініціативи” Ірину Бекешкіну.
Громадські організації в Україні звертають увагу, що ці вибори характеризуватимуться потужним використанням адмінресурсу. У чому саме це буде проявлятися?
-Поки що ми говоримо лише про загрози, звертаємо увагу на те, що використання адміністративного ресурсу можливе. Експерти наголошують на різних можливостях для цього – найбільш поширеною ситуацією може бути така, коли у сформованих комісіях більшість складуть представники влади, отже, комісії “писатимуть” результати незалежно від виборів – а це пряма фальсифікація. Така небезпека досить реальна, оскільки, згідно з останніми змінами до закону, комісії на місцях формуються досить непрозорим чином. Відповідно до встановленого механізму, абсолютна більшість у комісії належить представникам влади, а меншість, зрештою, можна і “прикупити” (як це було, зокрема, у виборах 2004 р.).
Може використовуватися також інший спосіб: згідно з останніми змінами, для прийняття рішення комісії потрібна не більшість голосів її членів, а більшість від присутніх. Отже, можна зробити так, щоб небажані члени комісії були відсутні на засіданні, можна також виключити члена комісії – скажімо, через невелике запізнення. Небезпечним є пункт закону про неможливість оскарження в суді рішення про зняття кандидата з виборів – а це також за допомогою адміністративного впливу легко зробити. Тобто, самі положення нового закону про територіальні виборчі комісії сформульовано так, що вони становлять певну небезпеку. Питання в тому, наскільки влада хотітиме використати адмінресурс.
Говорять, що через адміністративний тиск влада хоче закріпитися в західних та центральних областях?
-Там власне це буде важче зробити – адже у згаданих реґіонах не вся повнота влади належить Партії реґіонів.
Проте чимало депутатів від сьогоднішніх опозиційних партій, – ідеться передусім про “Батьківщину”, – які кілька років тому “купили” собі місця в партійних списках, масово переходять до партії влади…
-Про це ж і йдеться. От купила собі людина місце в списку – вона ж заплатила не за те, щоб бути в опозиції! Вона заплатила за своє місце у владі. Тут жодної зради немає, адже людина рвалася до влади не через ідейні установки, а просто купила собі місце.
А наскільки в цих виборах, що нині перед нами, використовуватиметься продаж і купівля партійних місць?
-Тут є два процеси: оплата виборчої кампанії – має ж за неї хтось заплатити! – і купівля місця в списку. Одна річ, коли люди, що мають гроші, просто спонсорують кампанію, а інша – коли вони купують місце в списках. Серед опозиційних партій цей процес буде мало розповсюджений, а от партія влади, напевне, називатиме певну суму за місце в списку.
Щодо списків – це будуть перші вибори органів місцевого самоврядування в Україні, що проводитимуться за змішаною системою. Наскільки вона, на Вашу думку, є доцільною для країни саме в муніципальних виборах?
Я вважаю, що вона є абсолютно недоцільною, якщо йдеться про місцеві вибори. Це закон, писаний “під себе”. Якби цей закон створювала не Партія реґіонів разом із БЮТ, то він був би іншим. Я б іще зрозуміла його в тому випадку, коли б кандидатів до рад висували партії – це істотно поліпшило би рівень рад, адже партії намагалися б відбирати популярних кандидатів. Однак згідно з новим порядком, партії можуть просто перекладати вину на інших – мовляв, не наша тут провина, адже є ще й інші партії. Як я вважаю, на місцевих виборах в Україні найдоцільнішою була б мажоритарна система – для того, щоб не політизувати діяльність органів місцевого самоврядування, адже в межах їхньої відповідальності – вчасний вивіз сміття, стан доріг, комунальна сфера тощо.
Тобто те, чим часто в передвиборчій аґітації “торгують” також кандидати на президентське крісло й депутатські місця в парламенті. Взагалі, про муніципальні вибори в Україні, здається, ми лише тепер говоримо так широко. Чому?
-Такий ажіотаж навколо виборів до органів місцевого самоврядування проявляється тому, що це перші подібні масові місцеві вибори, які відбуваються окремо від парламентських. І саме вони покажуть, наскільки популярною є Партія реґіонів. А якщо прямо сказати, у нас місцеві органи мають мало повноважень, і багато в чому залежать від центру. Центральна влада вже про це відверто говорить: якщо місцеві ради будуть слухняними, то вони отримають гроші з бюджету, а якщо ні – то не отримають. Місцеві бюджети формуються в Києві, тому українське місцеве самоврядування повністю так і не стало на ноги.
Якими є важелі впливу в громадських організацій, щоб запобігти маніпуляціям та фальсифікаціям під час виборів?
-Важелів не так уже й багато. Передбачені спостерігачі – але в новому законі їхні повноваження значно зменшені. Зокрема, якщо спостерігач бачить порушення – він може скласти протокол, але виправити його він уже не в праві. Крім того, спостерігачами на виборах можуть бути лише загальнонаціональні організації. У нас є деякі реґіони з потужними місцевими організаціями, що спостерігали за виборчим процесом, – але зараз вони не зможуть цього робити. Також не допущені до спостереження міжнародні організації, які значною мірою впливали на утримання від порушень. Звичайно, можна якого-небудь міжнародного спостерігача оформити, скажімо, у складі нашої громадської організації, але він все ж не матиме статусу “міжнародного”. Проблемою у виборчому процесі можуть бути також екзит -поли. На місцевих виборах, звичайно, їх багато не проведеш, тому ми зараз радимося з іншими громадськими організаціями, щоб провести масштабні опитування в найбільш гострих реґіонах і дільницях.
Яких саме?
-Поки що про це можна говорити суто гіпотетично – адже ще не почалося висування кандидатів. Ми передбачаємо, що гостра ситуація буде на виборах мера в Одесі, мера в Харкові, напруженою може бути ситуація у Львові і взагалі в західних областях.
“Наше слово” №40, 3 жовтня 2010 року{moscomment}
