Надія Мороз-Ольшанська ■ КУЛЬТУРА ■ №28, 2016-07-10
Розмова з українським письменником та громадським діячем Сергієм Жаданом, який з групою «Собаки в космосі» нещодавно презентував у Кракові новий альбом «Пси» в рамках свого туру Україною і Європою.
Оскільки це вже не перший Ваш приїзд з «Собаками в космосі» до Кракова, чи було щось, чого Ви боялись і на що сподівалися?
Сергій Жадан: Я почну з того, чого ми боялись. Коли ми приїхали минулого разу, в Кракові у нас вкрали музичні інструменти, тобто пограбували наш автобус і винесли звідтіля дві гітари, клавіші і примочки. Тепер ми побоювалися, щоб нічого подібного не сталося цього разу, тому ми за цим слідкували. А хотілося б, щоб концерт був не гірший, ніж попереднього разу. Він дійсно вийшов не гірший, а може і кращий. І людей достатньо, і клуб нормальний, і наші організатори – це наші друзі, які, власне, взялися за організування концерту, зробили все дуже добре.
Чи для Вас є різниця у сприйнятті ваших концертів між публікою в Україні та за кордоном?
Ні, різниці між публікою особливої нема. В Україні теж може бути публіка, яка не знає, що буде лунати на сцені, не знає цих пісень, тоді, звичайно, з такою публікою важче працювати. Зрозуміло, що завжди простіше працювати з тими, хто спеціально приходить «на тебе», хто знає слова і музику, кому це подобається. Але, в принципі, сьогодні на концерті я зрозумів, що нових пісень публіка ще не знала, а старі речі вони почали підхоплювати, співати.
У серпні має вийти у світ Ваша нова книжка з поезією «Тамплієри», у якій зібрані 33 вірші. Чому така назва і така кількість віршів? Яка тематика твору?
Ця книжка написана під час війни, написана про умови війни, про обставини війни. Тамплієри – це власне люди війни, це люди, які організувалися, щоб провести священну війну, а потім самі стають жертвами цієї війни. Орден тамплієрів був знищений, а їх звинувачено у всякій єресі, тому люди, які до цього були взірцем для багатьох християн, раптом стали «злочинцями». Просто для мене це така метафора будь-якого воєнного покоління – людей, які беруть участь у війні, а потім повертаються, раптом виявляють, що вони далеко не всім потрібні, далеко не всі їх розуміють. Це – трагедія, велика трагедія, велика біда. Мені б дуже хотілося, щоб у нас таких проблем не було.
Щодо кількості віршів – це випадкова кількість, просто написалося стільки віршів, і я побачив, що книжка, в принципі, завершена. Можна було, звісно, її доповнювати, але це вже буде штучно, а так насправді зараз там є структура, є внутрішня композиція. Тому я вирішив її такою залишити.
Які у Вас плани щодо презентації книжки?
На кінець серпня ми плануємо три великі паркові вечори в Києві та Львові. І я думаю, відбудеться презентація у всій Україні.
А щодо презентацій за кордоном?
Деякі книжки були перекладені іноземними мовами, тому, може, і цю хтось перекладе. Зараз в Німеччині має вийти моя книжка «Життя Марії». Вийшов уже «Ворошиловград» в Америці, а також в Білорусії, Грузії, Італії.
Ви також відомі зі своєї громадської активності, тому скажіть, що Ви думаєте про повернення Надії Савченко в Україну?
Головне, що людина повернулася на свободу, що її вирвали з в’язниці. На мою думку, це однозначно позитивне, шукати в цьому якісь підводні течі, мені здається, не зовсім правильно. Я ставлюся до неї з великою любов’ю і повагою. Коли вона сиділа в тюрмі, я передавав їй листи, тому що я знаю, що вона читала мої книги. Ми якось так через посередників спілкувались, і мене справді дуже тішить, що вона повернулася.
Знаєте, єдине, чого я побоююсь, це те, що в нашому українському суспільстві є така нездорова тенденція спочатку створювати кумирів, а потім їх скидати з п’єдесталу. Зараз багато хто з Наді створює такого кумира, і я боюсь, що ці люди першими почнуть кидати в неї каміння, якщо вона скаже щось, що цим людям не сподобається. На жаль, у багатьох випадках українське суспільство є трохи інфантильним, воно не готове, у принципі, прислуховуватися до когось іншого. Але я сподіваюсь, що цього все ж не буде. Вона (Надія Савченко) – велика людина, яка показала нам усім, як слід себе поводити в умовах протистояння з аґресором. ■
