Степан Мігус ■ КУЛЬТУРА ■ №33, 2013-08-18
Віктор-Марек Лейк, уповноважений маршалка Вармінсько-Мазурського воєвідства у справах національних меншин, назвав міжнародний фестиваль телерадіопрограм «Калинові мости» найцікавішим та найвартіснішим проектом національних меншин. Чимало людей, зокрема журналістів – українських, польських, а також латвійських, білоруських, російських – стверджує, що це одна з найцікавіших ініціатив, яка прокладає журналістам, що опинилися поза межами спільної Європи, мости до неї. На Вармії і Мазурах 20 липня завершився IV Міжнародний телерадіофестиваль «Калинові мости». Цього року він тривав дев’ять днів, участь у ньому взяли 34 телерадіожурналісти з 17-ти областей України, а також з Польщі, Латвії та Білорусі. На фестивальний конкурс подано 35 телевізійних програм і 24 радіомовні.
Цьогорічний фестиваль розпочався 12 липня в Сеймі РП, коли депутати саме приймали одну з семи ухвал, які засуджують Волинську трагедію. Журналісти, щоправда, не потрапили на спектакль жалюгідної дискусії, але напружена атмосфера відчувалася й у коридорах парламенту.
Після відвідин Сейму журналісти пішли подивитися Варшаву. Захоплення столицею затьмарила виставка про Волинську трагедію, яка епатувала жорстокими фотографіями й описами. Не було навіть згадки про причини цього злочину і про жорстоко вбитих українців.
«Стратегічний партнер України, а саме за нього видає себе Польща перед Європою, не може ставити на коліна або притискати до стіни Україну, підбурюючи проти українців польське суспільство», – коментували вражені побаченим гості Варшави.
Наступного дня журналісти поїхали під Ґрюнвальд на реконструкцію середньовічної битви. Вони, як зізналися журналістки з Криму і Донецька, чули про цю битву, але нічогісінько не було їм відомо про участь у ній руських хоругов, більшість учасників поїздки теж раніше нічого про це не знала. Організатори поїздки підготували інформаційні матеріали про русичів у цій битві.
На цьогорічній реконструкції битви українське лицарство представило себе набагато скромніше, ніж попереднім разом. Траплялися поодинокі лицарі зі Львова під краківською хоругвою, воїни з Волині, приїхали сюди й представники братства паллотинів з міста Лева. Українських лицарів поменшало під Ґрюнвальдом через повне незацікавлення цією ідеєю державних установ України. А плекання лицарського ремесла — це дороге хобі… Усі ці проблеми були висвітлені в ефірі майже всіх сімнадцяти телерадіокомпаній, які надіслали своїх журналістів на фестиваль «Калинові мости».
Офіційне відкриття фестивалю відбулося традиційно в Комплексі шкіл з українською мовою навчання в Ґурові-Ілавецькому під час V Фестивалю української культури «Еколомия» 14 липня. Серед запрошених були представники Сейму Польщі, самоврядних структур – починаючи з воєвідських, закінчуючи ґмінними. Україну представляв голова Коломийської районної ради Богдан Болюк. Надійшло вітання від генерального консула України в Ґданську Мирона Янкова.
На відкритті говорилося про потребу організування таких фестивалів, оскільки це дозволяє не тільки відкрити шляхи до спільної Європи, а й ознайомити українське суспільство з перевагами перебування у складі Євросоюзу на прикладі сусідньої Польщі. Вагоме значення має висвітлення умов життя і діяльності національних меншин, бо в Україні тепер майже нічого не знають про своїх братів та сестер в сусідній країні.
Черговий день «Калинових мостів» розпочався з відвідин Ґодкова – села, до якого з півдня Польщі, з Купної, «примандрувала»… рідна церква переселенців. Гостей зустрічали парох о. Андрій Сорока, о. Роман Стороняк, лідер української пасленцької громади Казимир Лесик, голова Ельблонзького відділу ОУП Степан Дембицький, війти Януш Ґживальський з Ґодкова та Богдан Щерба з Вільчонт, і кілька десятків мешканців Ґодкова й навколишніх сіл.Пізніше учасники фестивалю відвідали греко-католицький храм у Пасленку. Журналісти побували в Пасленцькій міській раді, де поцікавилися в бурґомістра Веслава Снеціковського, що дала місту приналежність до Євросоюзу. Були питання і про шанси співпраці з Україною. Очільник Пасленка та війти Ґодкова і Вільчонт висловили бажання співпрацювати з партнерами з України. Не минуло й двох тижнів після закінчення фестивалю, як кандидати з України вже знайшлися.
Звершенням поїздки на Ельблонжчину стали відвідини родинної фірми Лесиків «Аірам» у Пасленку. Підприємство Лесиків виробляє крісла, які продають у Європейському Союзі. Голова роду мріє про співпрацю з Україною. У фірмі відбулася і прес-конференція голови Ельблонзького відділу ОУП С. Дембицького. Він розповів про життя українців на Ельблонжчині, про перші роки на вигнанні. «Тільки працьовитістю і своїми здібностями українці добилися того, що їх нині поважають», – підсумував С. Дембицький.
Уже другий рік фестиваль «Калинові мости» співпрацює з Вармінсько-Мазурським фондом охорони навколишнього середовища і водного господарства, яке очолює президент правління Адам Кшиськув (його батьки родом з Тернопільщини). Оскільки серед конкурсних номінацій фестивалю є й «Охорона довкілля», фонд погодився організувати два дні програми фестивалю. Журналісти побачили котельню, яка працює на соломі і постачає теплу воду для майже 15 тисяч жителів Пасленка, побували на плантації енергетичної рослини міскантус, ознайомилися з технологією її вирощування. Відвідали й лісове господарство у Звежеві на Ельблонжчині, де гостей вітав директор (надлісничий) Ян Бобек, член комітету реконструкції церкви в Ґодкові. За словами журналістів, в Україні склалася думка, що лісівники займаються вирубкою дерев, а в Польщі вони дбають про збереження лісів.
Несподіванкою для українських журналістів, які відвідали музей Миколая Коперника у Фромборку, стала вістка про те, що улюбленим учителем астронома був професор, фізик і астроном Юрій Дрогобич (Котермак).
У столиці Вармінсько-Мазурського воєвідства учасники фестивалю відвідали греко-католицький храм Покрову Пресвятої Богородиці, де були приємно здивовані, що літургія і молитви ведуться українською мовою. У прицерковній світлиці відбувся теж огляд частини конкурсних теле- і радіоматеріалів, а на засіданні двох міжнародних конкурсних комісій мали визначити переможців.
Перед цим гості з України відвідали осідки Ольштинського радіо і телебачення, ознайомившись з їхньою діяльністю. Роль господаря взяв на себе тележурналіст Роман Боднар (автор «Українських вістей»), а на радіостанції – керівництво на чолі з президентом правління Маріушем Бояровичем та його заступником Генриком Ланьком, а також автори українських передач, серед яких і Ярослава Хруник. Вони розказали про функціонування реґіональної радіостанції, доповнюючи розповідь відеопрезентацією. Працівники радіо висловили бажання обмінятися матеріалами та налагодити постійну співпрацю. Про це вже тривають переговори з Рівненською обласною державною телерадіокомпанією. Ольштинське телебачення поки що такого бажання не виявляє, хоч обмін матеріалами іноді трапляється…
Фінал цьогорічного фестивалю «Калинові мости» відбувся в козацькій осаді «Отаман» в Ольштині, власниками якої є лідер відомого гурту «Горпина» Володимир Купер з дружиною. Конкурсні комісії – телевізійна (у складі якої були професор Олесь Гоян з Інституту журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка та директор Ґданського осередку телебачення і відомий кінокритик Боґуміл Осінський) та комісія радіо (з кореспондентом радіо «Свобода» Валентиною Романюк і радіорепортажистом Ольштинського радіо Маріушем Борсяком), телевізійне ґран-прі признали програмі «Літописець свого часу» творчого колективу Рівненської ОДТРК про письменника Уласа Самчука (автор – Олексій Бухало, режисер – Василь Рябунець, оператор – Микола Штемпель), у категорії радіо нагороду отримала програма «Під одним дахом, на одній землі» Вінницької ОДТРК «Вінтера» (автор – Світлана Кравінська).
Серед телевізійників у різних номінаціях найкращими визнано: творчі колективи програм «Вектор економіки», «Європейський шлях Донеччини» Донецької ОДТРК; творчий колектив програми «Європейський дім» Рівненської ОДТРК; творчі колективи програми «Бабуня з дитячих снів» та «Скіфія» Херсонської ОДТРК; творчий колектив програми «Життя навпіл» Луганської ОДТРК; творчий колектив програми «Пошук месії. Бруно Шульц» Всесвітньої служби УТР; творчий колектив програми «Трагедія. Тополь-1» Національної телекомпанії України. Серед радіожурналістів у різних номінаціях перемогли: творчий колектив програми «Пробудження Бруснівського ангела» Львівської обласної державної телерадіокомпанії; творчий колектив програми «Портрети: Лев Дячук-Ставицький» Луганської ОДТРК; творчий колектив програми «Екологічний рух» Донецької ОДТРК. Цьогорічною несподіванкою став спеціальний приз організаторів фестивалю за найактивніше і найкраще висвітлення заходу «Калинові мости» в засобах масової інформації. Його одержала журналістка Житомирської ОДТРК Людмила Натикач.
Керівники конкурсних комісій, оцінюючи цьогорічний захід, підкреслили, що помітно зріс рівень поданих на конкурс телепрограм. Радіопередачі теж стали більш різноманітними, хоча їх могло би бути більше. О. Гоян запропонував залучати до наступних фестивалів і студентів факультетів журналістики як з України, так і з Польщі, а М. Борсяк розширення форми вбачає в майстер-класах для учасників, на яких вони могли б обмінюватися досвідом, а пізніше використовувати на практиці журналістські надбання партнерів. Необхідно зацікавити фестивалем «Калинові мости» й телерадіожурналістів з Польщі. Цього року лише журналістка Аліція Кулик з Ольштинського радіо подала на конкурс свою програму «Шевченко» і здобула друге місце в одній з номінацій. Раніше в конкурсі брали участь автори українських передач з Білостока, Ольштина, Ряшева і Кошаліна. Телевізійні журналісти з Польщі протягом чотирьох років не відгукнулися на заклик взяти участь у фестивалі. ■
