Анна Вінницька ■ ПОДІЇ ■ №51, 2015-12-19
Розмова з Романом БІЛАСОМ – головою кошалінського відділення «Північної економічної палати»
Анна Вінницька: «Північна економічна палата» – це незалежна організація, яка має за мету представляти інтереси підприємців, котрі до неї належать. «Палата» сьогодні представляє інтереси майже 1500 підприємців із Західного Помор’я та Німеччини. Яким чином вона впливає на ситуацію підприємців?
Роман Білас: «Північна економічна палата» – це найбільша економічна «палата» в Польщі, яка об’єднує не лише підприємців, що працюють на західному Помор’ї, але також польські підприємства у Німеччині. Це нова якість. Ми усвідомлюємо, що перед нами багато викликів і можливостей. «Палата» свої відділення має у п’яти місцевостях: Щецині, Кошаліні, Валчі, Мисліборі та Свиноуйсті. Саме там ми намагаємося допомагати підприємцям вести свій бізнес. Насамперед ідеться нам про те, щоб підприємці спів-працювали, тобто щоб гроші кружляли між нашими фірмами. Мета такої діяльності – взаємна підтримка. Наприклад, коли комусь потрібна реклама фірми, він передовсім звертається до рекламного аґентства, яке належить до «Північної економічної палати». Користь від цього дуже відчутна: для своїх кожний з нас надає різного роду знижки, а як результат такої політики – гроші кружляють між підприємцями, які є членами «палати».
Важливо, щоб приєднувалися нові підприємства. Сьогодні «Північна економічна палата» в Кошаліні об’єднує понад 170 фірм, однак тільки в Кошаліні в місцевій адміністрації зареєстровано 9,5 тис. підприємців. Це означає, що 10% мешканців міста є різного роду підприємцями. Коли додамо до того ще їхніх працівників, то виявиться, що це великий потенціал. Це певний капітал і можливості впливу на зовнішнє оточення.
На Помор’ї – чимало українських підприємців. Чи вони включаються у працю «палати»? Чи підтримують благодійні акції, організовані на допомогу українцям в Україні, а також культурні заходи, спрямовані на збереження тотожності українців у Польщі?
Слід нагадати, що саме в Кошаліні понад 25 років тому народилась ідея заснування в місті українського банку. Хоч цього не вдалося реалізувати, а відтоді багато що змінилося, однак виростають наступні покоління українських підприємців. На жаль, сьогодні наші підприємці не надто горнуться до громадської діяльності, а шкода, оскільки суспільна праця в «палаті» згодом переноситься на кращі бізнесові контакти, проте сьогодні ще немає такого розуміння. Нині членами «палати» є всього кілька українських підприємців, які функціонують і в нашому середовищі.
На жаль, багато підприємців ще не признається до своєї української національності. Дехто, знаючи, що я українець, каже мені, що їхні дідусі також були виселені в рамках Акції «Вісла», та вони самі вже не почуваються українцями. Їх видно, зокрема, під час щорічних «Маланок». Тому треба робити все, щоб вони, якщо навіть не готові включатися в суспільно-культурне життя українців, хоча б його фінансово підтримували.
Сьогодні у Польщі проживає біля 30 тис. громадян України, які мають уреґульований юридичний стан. Ще кілька років тому вони найчастіше поселялися у великих містах центральної та східної Польщі. Зараз багато українців живе на Помор’ї, а фірми охоче беруть їх на роботу.
Коли я став головою «палати», ми провели серед її членів опитування. Виявилося, що людям не тільки бракує грошей, щоб користуватися послугами різного роду фірм, бракує також відповідних працівників. У самому Кошаліні рекордно низьке безробіття – всього 8,8%. Від 1989 р. ніколи не було такої доброї ситуації на місцевому ринку праці. Нагадаю, бувало, що 30–35% жителів у Кошаліні не мали праці. Оскільки багато людей виїхало з Кошаліна, тепер підприємці шукають працівників і дуже радо дають роботу людям з України, бо знають, що це чесні, добрі працівники і, крім того, готові працювати довше й більше. Близькість кордону корисно впливає на працевлаштування. Водночас треба сказати, що працівники з України для підприємців є дешевшою робочою силою, ніж польські. Нині очікування польських працівників значно збільшилися, тому громадяни України – це бажані працівники.
Коли мова про Кошалін, тут шукають фірм, що зареєстровані у спеціальній економічній зоні, де працює 1800 людей. Це одна з найбільших економічних зон у Польщі. Насамперед шукають працівників до фірм, які займаються переробкою риби. Там потрібно кількасот осіб. Крім того, фірми, які займаються рекрутуванням працівників, шукають наступних сотень охочих працювати для різного роду підприємців. Варто сказати, що вони шукають людей не лише до праці в сільському господарстві для збирання вишень чи полуниць, але й у різних галузях кошалінської промисловості. У реґіоні бракує висококваліфікованих працівників у харчовій, у тому рибній, а також будівельній промисловості. У середньому тут можна заробити від 1500 до 3000 зл. нетто.
Чи українці звертаються до вас у справі праці?
Багато людей не знає про таку можливість, тому останнім часом ми робимо все, щоб ширше рекламувати робочі місця у спеціальній економічній зоні. Робимо це за посередництвом як самих підприємців, так і наших структур, у тому церковних. Останнім часом до Кошаліна приїжджає багато громадян України, а також тих, що працювали в інших містах Польщі, однак там їм не заплатили за працю. Тому заохочую бути в контакті з «Північною економічною палатою», оскільки в Кошаліні відразу можна отримати працю. Досі не було такої доброї ситуації на ринку праці. Наші фірми з майбутніми працівниками підписують договір про працю, отже така людина має медичне страхування і ґарантію того, що її не обдурять.
«Працевлаштування іноземців у Польщі» – саме під такою назвою Ви спільно з західнопоморською школою бізнесу в Щецині організували вишкіл для підприємців, готових приймати на роботу іноземців. З якими проблемами найчастіше зустрічаються ці підприємці?
Зацікавлення вишколом було дуже велике. Вистачить сказати, що ми були змушені перенести зустріч до найбільшого конференційного залу уряду міста. У вишколі взяло участь біля 50 працедавців. Під час зустрічі підприємці довідалися, зокрема, про те, які документи потрібно оформити, щоб можна було взяти на роботу іноземця – громадянина держави, охопленої спрощеною процедурою видавання віз, до якої належить також Україна.
Нині широко обговорюється питання створення Середньопоморського воєвідства. Чи з перспективи підприємців це доцільно?
Незабаром серед наших підприємців будемо проводити опитування, однак вже тепер багато з них висловлює своє зацікавлення у створенні такого воєвідства, оскільки це означатиме, що Кошалін та Слупськ знову рахуватимуться на адміністративній карті Польщі і тут залишатимуться гроші. Зараз важливіші Щецин і Ґданськ. Так само серед громадськості відчувається велике очікування щодо створення такого воєвідства. Я не погоджуюся з тезою, що це буде бідне воєвідство. Аналізи д-ра Еуґеніуша Жубера цьому заперечують. Тому Міські ради Кошаліна і Слупська звернулися до прем’єр-міністра Беати Шидло з проханням надати інформацію про створення Середньопоморського воєвідства.
Утворення такого воєвідства було б корисне і для українців, оскільки Середньопоморське воєвідство було б після Вармінсько-Мазурського другим за кількістю українців. А це означало би, що влада мусила б з нами рахуватися більше, ніж тепер. На мою думку, тоді більш реальними були б шанси щодо реалізації наших постулатів, а саме: заснування спеціального фонду для нацменшин та створення Центрів культури нацменшин. ■
