Олександр Олєарчик ■ РЕЦЕНЗІЇ ТА ОГЛЯДИ ■ №10, 2015-03-08
д-р Альфред Єнзен, «Тарас Шевченко. Життя українського поета. Літературна студія» (з німецької мови переклав д-р Іван Мандюк), Перемишль, 1921, наклад Народного Базару, сс. XIV + 106.
Закінчився ювілейний рік – 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка. Однак варто пригадати ще студійну працю: д-р Альфред Єнзен, «Тарас Шевченко. Життя українського поета. Літературна студія».
Д-р Альфред Єнзен (1859–1921) був видатним шведським ученим-філологом, знавцем слов’янських літератур, також перекладачем і поетом. Перекладав на шведську мову, досліджуючи і популяризуючи творчість українських, польських, російських, чеських письменників: Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Михайла Коцюбинського, Яна Кохановського, Юліуша Словацького, Адама Міцкевича, Зиґмунта Красінського, Антонія Мальчевського, Северина Ґощинського, Станіслава Виспянського, Владислава-Станіслава Реймонта, Александра Пушкіна, Михайла Лермонтова, Кареля-Яроміра Ербена, Яна Неруди. Написав розвідку про перелицьовану «Енеїду» Котляревського. Здійснив перший шведський переказ «Пана Тадеуша» Міцкевича. Написав історичну монографію про Івана Мазепу і розвідки про Пилипа Орлика та Андрія Войнаровського. Був членом наукового товариства ім. Шевченка у Львові і Польської академії вміння у Кракові. А. Єнзен бував в Україні, був особисто знайомий з М. Коцюбинським. Названу працю про Шевченка Єнзен написав німецькою мовою. Опублікував її у Відні 1916 р.
Перекладач на українську мову цього дослідження д-р Іван Мандюк жив і працював у Перемишлі на вул. о. К. Шиковського. А видавництво «Народний Базар» мало своє бюро в Народному домі.
Перший розділ твору А. Єнзена – це вельми короткий і заразом досить змістовний нарис історії України та її літератури до XІX віку. На початку маємо мотто: «Wer das Dichten will verstehen, / Muss ins Land der Dichter gehen; / Wer den Dichter will verstehen, / Muss in Dichters Lande gehen» («Хто хоче зрозуміти поему, має їхати в країну поеми, хто хоче зрозуміти поета, має їхати до країни поета» – Йоган-Вольфґанґ Ґете, ред.). Воно влучно мотивує значення розділу для цілості праці. Другий розділ представляє життя Шевченка. Розділ ілюстрований значущими фраґментами – тогочасно перекладених на німецьку мову – поетичних творів Шевченка і закінчується повним текстом «Заповіту». Третій розділ представляє собою всесторонній аналіз поезії Шевченка. Ця найобширніша частина дослідження складається з восьми таких підрозділів: І. Будучий кобзар, ІІ. Поет України, ІІІ. Маляр краєвидів, ІV. Елементи з народної творчості, V. Народний епік, VІ. Поет як політичний борець, VІІ. Апостол справедливості, VІІІ. Поет жіноцтва.
Як бачимо, тут є почерговий розгляд різноманітної тематики творів поета.
У закінченні представлено думки численних літературознавців і письменників про творчість Шевченка, а також підкреслено її значення для дальшого розвитку української літератури. Завершується все уклінним твором Осипа Федьковича «У Києві біля Лаври…».
Треба додати, що у названій праці Єнзен займається тільки поетичною спадщиною Шевченка. Не займається малярством, графікою і рисунками поета. Не займається теж його прозовими творами.
Однак описуване дослідження шведського вченого є цінним. Воно становить тривале досягнення в галузі українського та слов’янського літературознавства. І є дуже актуальним, хоч постало майже 100 років тому назад.
Зміст праці свідчить про те, що автор усебічно знав історію України та українську літературу. Заразом відчувається його велике знання розроблюваної проблематики.
Єнзен систематизував поетичну творчість Шевченка. Завдяки тому його праця має також навчальні цінності.
Названа книжка має виразний дослідницький характер, проте написана доступно, комунікативно. Вона може бути адресована не тільки до науковців і студентів, але і до широкого кола читачів.
Варто перевидати описувану працю Єнзена, зробити її друге видання, доповнене додатковим відповідним вступом. Можна це зробити в Польщі або в Україні. Пропоноване перевидання буде мати не лише меморіальне значення.
Обговорюване дослідження мені дуже близьке. Переклад опубліковано в місті, де я народився і ходив до школи. Мій батько Семен-Михайло та Іван Мандюк зналися особисто. Моя і Мандюкова сім’ї майже два роки мешкали по-сусідськи.
Гадаю, що праця А. Єнзена заслуговує на те, щоб літературознавці познайомилися з нею глибше та істотно проаналізували її зміст. А може вони це зробили, тільки я про це не знаю.
Подяка Вам, Альфреде та Іване, за те, що Ви разом з іншими численними шевченкознавцями уможливлюєте українцям, і не тільки їм, краще розуміти постать Тараса Шевченка. ■
Від редакції:
Обговорювану книжку можна знайти на сайті електронної бібліотеки Національної парламентської бібліотеки України: http://elib.nplu.org/
