Та часи змінилися, на місце народним домам прийшли сільські клуби, які були покликані відповідати ідеології комуністичної партії. Лише з незалежністю України в Галичині почали відроджуватися народні доми. Якщо комусь здається, що це легко було зробити, то він глибоко помиляється. Переважно у спадщину народним домам залишилися хиткі старі будівлі, для ремонту яких не було фінансування ні в місцевому бюджеті, ні в обласному. Якщо врахувати, що в галицьких селах немає родини, в якій хоч одна особа не поїхала б на заробітки, то сподіватися, що сама громада здатна відновити народний дім, практично не доводиться. Хоча завжди є винятки з правил.
Зрештою, саме народним домам, під час духовної нестабільності в державі, судилося стати справжніми осередками духу. Скільки дітей залишилося без материнської опіки в Україні? То ж у багатьох селах народні доми стали духовним прихистком для підростаючого покоління. Власне виховна робота з молоддю та організація її дозвілля стала головним завданням у праці сучасних народних домів. В основу цієї діяльності покладено найважливіші дати державного та церковного кален дарів, власне враховуючи ці дати формується план заходів національно- патріотичного, художньо- мистецтво знавчого, фізкультурно -оздоровчого, дозвільно -розважального напрямків.
При народних домах діють націо нально- патріотичні об’єднання, які об’єднують знавців та дослідників історії України, художньо мистецтво знавчі, які об’єднують шанувальників музики, театру, літератури, кіно, образотворчого мистецтва, пісні, танцю. Народний дім об’єднує і шанувальників фольклору, фотомистецтва, природознавства, у ньому збираються філателісти, нумізмати, аматори технічної творчості, також при народних домах діють клуби сімейного відпочинку. Є клуби туристично екскурсійного напрямку, у які входять найрізноманітніші секції: релігійного, екологічного, гірського, спортивно оздоровчого туризму. Народні доми роблять багато для відродження старовинних ремесел і промислів, на які був дуже багатий наш край: гончарство, вишивка, різьба, дерев’яна іграшка, писанкарство, плетення з лози та соломки.
На даний час у народних домах працює 574 любительських об’єднань різноманітних спрямувань, найпоширенішими серед них є художньо -мистецькі – 221, фізкультурно -оздоровчі – 121, національно -патріотичні – 82. На мистецькі об’єднання багаті села Стрийського, Самбірського, Дрогобицького, Миколаївського, Городоцького районів, а фольклорне спрямування найбіль ший розквіт має в народних домах Пустомитівського, Старосамбірського, Жидачівського та Яворівського районів. Їх учасники захоплюються збором старовинних українських пісень та обрядів, збирають старовинний одяг та ужиткові предмети.
Народні доми роб лять дуже багато для патріотичного виховання українців, зосереджуючись на іменах патріотів, які прославили свій рідний край. Наприклад, у селі Кульчицях Самбірського району щорічно, у вересні, проводять заходи, присвячені великому синові нашого народу, гетьманові Запорозького війська, Петрові Конашевичу Сагайдачному. Кульчиці – його родинне село.
У кожному селі є своє неповторне свято, яке об’єднує громаду і сприяє патріотичному вихованню. Про кожне це свято можна розповідати багато і захоплено, такі свята не лише об’єднують громади, але й прикрашають будні, які не завжди приносять натхнення. Найбільшим святом для народних домів у Галичині є 24 серпня – День Незалежності України, цього дня обов’язково в кожному народному домі влаштовують тематичні вечори, виставки, концерти. Колективи народних домів виступають не лише в себе вдома, але й займаються культурно -шефською роботою. Зокрема, художні колективи народних домів сіл Віжомлі, Салашів, Грушева, Мор’янців, Черниляви, Немирова, Краківця, Волі Глинянської Яворівського району постійно виступають перед воїнами збройних сил України на Різдвяні та Великодні свята, на День Незалежності. Також із шефськими (patronackie – ред.) концертами виступають і колективи народних домів Мостиського, Радехівського, Бродівського, Кам’янка -Бузького та Стрийського районів.
Яким би не було приміщення народного дому, там обов’язково намагаються знайти хоч невеличку кімнатку, щоб створити експозицію на ціонального відродження. Найцікавіші та найзмістовніші експозиції постали в народних домах таких сіл, як Боратин Бродівського району, Олесько Буського району, Ушня Золочівського району, П’ятниці Старосамбірського району, Стоянів Радехівського району, Свірж Перемишлянського району, Подорожнє та Довголуки Стрийського району, Мальчиці Яворівського району…
Сьогодні на Львівщині працює 1370 народних домів, у яких є 6 тисяч аматорських колективів, 588 любительських, 205 художньо мистецьких, 65 колекційно -збиральних, 34 природничих, 118 фізкультурно- оздоровчих об’єднань, 46 народних університетів і шкіл відродження національної культури. Лише в другій половині 2010 р. проведено низку фестивалів, які об’єднали народні доми Львівщини: у липні в Миколаєві організовано фестиваль гумору “Веселі копачі”, у серпні обласний фестиваль- конкурс театральних колективів “Театральне Надбужжя” відбувся в Кам’янці- Бузькій, обласний фестиваль- конкурс театральних колективів “Борислав сміється” – у Бориславі, у вересні народні доми брали участь у виставці майстрів народної творчості Львівщини, влаштованій у Рівному, у жовтні був Реґіональний фестиваль- конкурс народів Закерзоння “Пісні незабутого краю” в Городку, у Львові організовано обласний фестиваль -конкурс музичних колективів “Музична скарбничка” та обласний огляд- конкурс сільських танцювальних колективів “Прикарпатські джерела”. Листопад став святом кобзарського мистецтва, адже відбувся обласний фестиваль – “Дзвени, бандуро!”
Незважаючи на велику кількість народних домів у Галичині, є ще багато сіл, у яких немає навіть маленької кімнатки, щоб у ній могла зібратися сільська громада і немає навіть мови про активне суспільне життя. Можливо, комусь видається, що в цьому немає нічого трагічного, але через десятиріччя ми знову зіткнемося з проблемою духовного спустошення і манкурства. Звичайно, що не все є так однозначно, але, очевидно, що краще, якщо такі народні доми будуть існувати в кожному селі й хоча б намагатимуться робити все те, про що звітують офіційні документи.

“Наше слово” №13, 27 березня 2011 року {moscomment}