Богдан Гук ■ ПОДІЇ ■ 2011-02-02
{mosimage}
Якщо говоримо про звільнення, то спершу треба сказати про облогу. На час написання цього матеріалу в облозі тримає мера Перемишля та ОУП Ельжбета Барила. А полягає облога в тому, що єдине, не звільнене досі приміщення в Народному домі – це є її помешкання.
До речі, Е. Барила тепер живе в ньому нелеґально: мерія, готуючись передати будинок Об’єднанню, розірвала з нею угоду про оренду квартири. Навзамін дала їй нову, а суд видав рішення виселити її в примусовому порядку. Е. Барила залишається під опікою сина, який мав би бути зацікавлений у тому, щоб не сплачувати коштів на затягування відселення квартирантки.
Оскільки формально ця проблема вирішена в згоді з законодавством, зацікавлені сторони вирішили зустрітися 20 січня в “przedmiotowym” будинку, щоб разом офіційно ознайомитися зі станом звільнених приміщень. Заступник мера Ґжеґож Гайдер, стоячи у вестибюлі колишнього ресторану “Карпатський”, сказав, що вважає цю зустріч передостаннім етапом на дорозі до закінчення приймально -здавальної процедури щодо НД – і мандрівка почалася. Першим був невеликий підвал, колишнє “пекельце”, де можна було ще 10 років тому напитися пива – тепер це кілька невеликих запущених приміщень, де нема світла, щоб бачити їхній стан. Потім – “Карпатський” та його немалі підвали. Далі т.зв. (у НД тепер усе є “так зване”…) “комин”, тобто незабудоване внутрішнє подвір’я посередині будинку, куди не можна дійти з -поза нього. Відтак – порожні підвали давніх пожильців НД, де вони могли зберігати хоча б вугілля.
Сходами на ІІ поверх (ІІІ – це по -ук раїнськи, а по- перемиськи – по-перемиськи – на ІІ поверх): 6 кімнат, які до середини минулого року займала дитяча світлиця “Wzrastanie”, а також 3 кімнати відселеного мешканця та 1-кімнатна “квартира”. Актовий зал – то внизу. Горище, щодо площі – імпозантне. Там можна примістити десь половину нинішніх кімнат НД: але нині – це вітер, крокви і дахове покриття. По дорозі питаюся у віце-мера Гайдера, в якому стані будинок ґарнізону на вул. Ґродзькій. “У подібному стані”, – чую у відповідь. З вікна на балконі актового залу хтось із членів робочої групи виявляє якусь прибудову. То частина НД чи сусіднього будинку? Питання спрямоване до Кшиштофа Майґєра, шефа “пеґеем”, організаційного підрозділу мерії з питань комунального господарства. А Майґєр: “У мене майже немає документації будинку”. Також будівельної – з часу, коли будинок будували. У свою чергу Марійка Туцька, голова Перемиського відділу ОУП, тверезо доповнює, що єдиною документацією є та, яку 1995 р. на замовлення ОУП зробив архітектор Юрій Левосюк. У ході дальшої розмови з’ясовується: нема також інвентаризації. Існує “Книжка будинку”, але це, по суті, усе. Гайдер усе чує і каже, але досить поволі: “Ми можемо зробити інвентаризацію, однак це буде затягувати процес…”. Мерія замовила, зате інвентаризацію будинку на Ґродзькій. Розмови слухають і доповнюють інші особи. Питання ставлять також Іван Вархіл, Аркадій Ґіза, Степан Колосівський. Завжди попадає в суть проблем Анна Дрозд, голова місцевого гуртка ОУП. За останні 2 роки вона здобула при нагоді рятування НД такий будівельний досвід, і не тільки теоретичний, який дозволяє їй легко порозумітися з шефом будівельної фірми, що теж був присутнім на цьому “шпацирі” як експерт, Маріушем Хомиком.
Нарешті приміщення, де є стіл і стільці, а також залишки тепла. Відвідувачі сідають писати службову записку з оглядин будинку. Її диктує М. Туцька. Пише Ґ. Гайдер. Коротко і ясно: ми ознайомилися зі станом будинку, він – тобто будинок – вимагає ремонту, а Е. Барила – ексмісії… Суд визначив дату: не пізніше 20 лютого.
Записку підписують. Тепер треба допрацьовувати протокол погоджень між мером та ОУП. Він конечно потрібний для укладення нотаріального акта.
Не зачіпаючи великої політики, прошу М. Туцьку прокоментувати останні дві години з історії славетного будинку.
– Ми всі побачили нині Народний дім у Перемишлі – будинок у жахливому стані! Лише великі фінансові затрати нададуть йому стан, який дозволить виконувати ті завдання, які без нього важко було б українській громаді здійснити. Власник протягом 60 років не доклав жодних зусиль, щоб уберегти будинок – у центрі міста, архітектурну пам’ятку! – від руйнування, – сказала голова Перемиського відділу ОУП.
* * *
Вищенаписане – це не все, якщо йдеться про площу Народного дому. Отож, жменя конкретики. За інвентаризацією Ю. Левосюка з 1995 р., НД – це всього 2509, 23 м2. Якщо рахувати за поверхами, то, починаючи з підвалу, маємо: підвал – 471,61 м2; І поверх – 507,31 м2 (33 приміщення); ІІ поверх – 632, 83 м2 (23 приміщення); ІІІ поверх – 417,79 м2 (21 приміщення); піддашшя – це 479,74 м2. Багато чи мало? Це покаже ОУП.
“Наше слово” №6, 6 лютого 2011 року {moscomment}
