Анна Вінницька ■ ПОДІЇ ■ №11, 2016-03-13
Найближчим часом Кошалінський відділ ОУП хоче звернути свою увагу на літніх людей та громадян України, які щораз частіше поселяються на Помор’ї. Водночас Рада Кошалінського відділу ОУП має намір активніше підтримувати невеликі сільські гуртки ОУП, щоб вони краще розвивалися. Варто нагадати, що саме в селі Білиці відбуваються успішно організовувані відзначення роковин незалежності України, а в Пшецмині почали проводити польсько-український фестиваль.
До пріоритетів слід зарахувати реалізацію постулатів національних меншин у Маршалківському управлінні Західнопоморського воєвідства, в тому збільшення фінансування на освітні й культурні проекти, реалізовані нацменшинами. Не менш важливе заснування в Кошаліні першого в Польщі Центру національних та етнічних меншин. Голова Кошалінського відділу ОУП Роман Білас не має сумніву, що згаданий центр найбільш доцільно відкрити саме в Кошаліні, оскільки тут, крім українців, живуть також роми, німці та євреї.
Сьогодні маємо справу з ситуацією, коли в українській громаді появляються нові організації, наприклад, українців з України, тому потрібно задуматися, на яких площинах ми зможемо співпрацювати з цими організаціями, – говорив Петро Тима, голова ОУП, який 20 лютого взяв участь у засіданні Ради Кошалінського відділу ОУП. – Зараз у Польщі проживає більше громадян України, ніж української меншини за переписом. Якщо ми не будемо більш активні, то через деякий час у питанні меншин зійдемо на другий план.
Говорячи про українців з України, що поселяються на Помор’ї, Роман Білас закликав членів ради розповсюдити на місцях інформацію про те, що Північна економічна палата, головою якої він є, шукає аж тисячу працівників з України (інтерв’ю з Р. Біласом читайте в «НС», № 51/2015 р.).
Цікаво, що в той час, коли нам здається, що наша культура надто зосереджена на фольклорі, українці з України дещо по-іншому це сприймають. На думку Василя Захарчука, який родом з України, а в Польщі проживає близько 15 років, можна було б організовувати ще більше музичних заходів та літературних зустрічей. Хоч це і парадоксально, але часами українська громада в Польщі має більші знання з літератури та історії, ніж новоприбулі українці.
– Потрібно включатись у діяльність громад на місцях, щоб люди, які з різних причин туди прибули з України, не залишалися самі. Завдяки українцям з Валча, я не почуваюся самотньо, бо відчуваю з їхньої сторони підтримку і завжди можу розраховувати на їхню допомогу, – каже В. Захарчук.
На його думку, варто проводити літературні зустрічі, які присвячені не тільки Тарасові Шевченку чи Лесі Українці, але й іншим українським письменникам, наприклад, Івану Франкові. Тим більше, що саме цього року відзначаємо 100-річчя від смерті видатного письменника, поета і драматурга. В. Захарчук вважає, що варто також більше популяризувати сучасних українських поетів і письменників.
Інша важлива проблема – це питання мови. Згідно з тезою проф. Томаша Віхеркевича, спеціаліста від мов національних меншин, яку озвучив П. Тима, за кількадесят років українська мова, як мова наших батьків і дідів, помре натуральною смертю, оскільки буде вживатися українська мова українців з України, які приїхали до Польщі. На думку Т. Віхеркевича, рівень функціонування нашої мови у громаді незадовільний. Сьогодні українська мова – лише на уроках і у виступах на сцені, натомість у повсякденному спілкуванні не функціонує. кількість слів, які вживаємо на щодень, зменшується, бо вигідніше переходити на польську мову. Тому П. Тима закликав задуматись, чи ми, як організація, погоджуємося з таким явищем, а якщо ні, то як будемо з цим боротися. Питання мови – це не тільки питання сім’ї і школи. Це питання церкви, організації та культурних заходів.
На рівні Варшави покликано робочу групу, яка разом з проф. Т. Віхеркевичем буде опрацьовувати програму промоції української мови. На жаль, ні школи, ні пункти навчання української мови у такій формі, як зараз, не ґарантують, що українська мова буде розвиватися і надалі функціонуватиме. Якщо серед українців не буде розуміння цієї проблеми, сама програма, однак, не спрацює, – підкреслював П. Тима, – тому треба задуматися, як акцію перенести на рівень реґіону, зокрема до Кошаліна.
Одна з пропозицій – організувати курси української мови для старших людей. Запропоновано теж оголосити 2017 рік роком української школи.
П. Тима вкотре наголосив, що потрібно змінити характер ОУП, оскільки в організації існує диспропорція між заходами концертного характеру та освітніми проектами. Організація не може бути виключно концертним аґентством. Він переконував, що концертні заходи мають велике значення у плані популяризації української культури назовні, однак самі концерти мають у собі споживацький характер. Тому більше треба пропонувати освітніх заходів, які зміцнюватимуть організацію. На жаль, ми не хочемо про це говорити ні на рівні ланок, ні на рівні з’їзду. П. Тима вважає, що концерти і «Маланки» не можуть бути єдиною формою діяльності, бо через кільканадцять років не буде для кого їх улаштовувати. З боку організації мусить бути повна палітра дій, а тому 2017 р. слід змінити пріоритети праці організації. Треба зробити селекцію культурних заходів, а на їх місце більше активізувати молодь і старших людей. На рівні відділів потрібно наголошувати на проекти, що збільшують так само потенціал організації. Прикладом може стати гурток ОУП у Битові, який вийшов з новими проектами саме до літніх людей.
Окреме питання, як на місцях добитися того, щоб освітня субвенція передавалася окремим пунктам навчання української мови на належному рівні – позитивним прикладом є тут лемборська ланка. Саме завдяки наполегливості Олега Романка, члена ОУП і колишнього місцевого депутата, пункт навчання української мови отримує належні йому гроші не лише на навчання, але й на художні заняття чи костюми. П. Тима закликав, щоб відділи добивалися від місцевої влади відповідного фінансування пунктів, оскільки влада отримує на це кошти.
Під час засідання говорилося і про ситуацію в білобірській школі у зв’язку з переходом 1 вересня ц.р. під управління фонду. В такій ситуації наголос поставлено на проведенні благодійної акції – 1% від прибуткового податку для української школи в Білому Борі та пунктів навчання української мови. За інформацією директора школи Андрія Дрозда, завдяки зібраним коштам учні, які хотіли навчатися в нашій школі, але не мали на це відповідних грошей, наприклад, на покриття проживання в гуртожитку, отримали фінансову підтримку (біля сорока осіб). Фонди також призначаються на одноразові та постійні стипендії для найкращих учнів, різного роду виїзди до культурних установ чи закупівлю книжок і шкільних матеріалів для найбільш потребуючих. Крім цього, тепер у білобірському комплексі навчається багато учнів з України, яким теж потрібна допомога. Основна мета акції – допомогти цим учням, які хочуть навчатися в білобірському комплексі, а без цієї допомоги не мали б такої можливості. Учасники засідання переконані, що на базі 1% найкраще заснувати стипендіальний фонд, а для того, щоб акція набрала ширшого характеру, слід у домівці або в церкві разом заповнювати РІТ. Таким чином 1% відраховувався би на білобірську школу або Народний дім.
П. Тима звернув увагу й на те, що за весь час, коли він є головою ОУП, тобто з 2006 р., на рівні відділу побував лише на одному вишколі, який організувала голова Поморського відділу Єлизавета Кремінська. Натомість проблеми, з якими він зустрічається під час засідань у різних відділах, показують, що існує потреба здобування коштів, підготовки проектів чи навчання української мови. Тому саме відділи повинні бути тим місцем, де ланки здобувають необхідну інформацію та обмінюються нею з іншими членами організації. Замало є місць, де відбувається обмін думкою, і таким місцем, на погляд П. Тими, повинно бути засідання ради.
З нагоди 60-річчя УСКТ вирішено до кінця ц.р. «відтворити» історію активності українців на Помор’ї та нагадати про тих людей, які працювали в структурах УСКТ. Тому прохання до всіх, хто має архівні фото з діяльності УСКТ в 56–90 рр., передати їх до ГУ ОУП. Саме в ГУ ОУП буде підготовлена фотовиставка, приурочена до 60-річчя організованого життя УСКТ.
З нагоди 25-ліття існування організації нагороджено багатолітніх членів ОУП. Голова ОУП Петро Тима та секретар Мирослав Купич вручили їм грамоти і пам’ятні знаки, присвячені 25-літтю ОУП. ■
