Олеся Ґєраль ■ ПОДІЇ ■ 2011-04-21
{mosimage}
З ініціативи Інституту Центрально-Східної Європи та Інституту політології Люблинського католицького університету українські й польські науковці підбивали в Люблині підсумки першого року президентства Віктора Януковича. Гість заходу, д-р Ярослав Кіт з Українського католицького університету у Львові, під час семінару представив позитивні й неґативні наслідки правління теперішнього глави держави, а Томаш Капусняк з Люблинського католицького університету виголосив реферат на тему “Україна між Сходом, Заходом і реґіоном Чорного моря”.
За словами д ра Я. Кота, велике враження зробив на українців виступ В. Януковича в прямому ефірі українського телебачення з нагоди першої річниці на посаді, який більше нагадував розмову з виборцями, аніж звіт. До того ж, складалося враження, що В. Янукович отримував такі запитання, відповіді на які знав заздалегідь. В українських містах на час цієї трансляції були встановлені відкриті екрани, що зацікавили передусім мешканців Центральної і Східної України. Треба зауважити, що саме там з’являється багато незадоволених політикою В. Януковича, кількість яких останнім часом зросла шестикратно. Я. Кіт висловив побоювання, що “наступна революція в Україні буде гіршою, ніж помаранчева, оскільки люди, які приїдуть до Києва, не будуть тихо й мирно чекати на зміни – довіра українців, які голосували за теперішнього президента, вичерпана”.
Під час наукового семінару студенти Люблинського католицького університету цікавилися зовнішньою і внутрішньою політикою В. Януковича та української влади загалом. До позитивного в праці Адміністрації президента України можна віднести стабілізацію української влади, роботу дієвого уряду і наявність більшості в парламенті. Одним з найбільших досягнень за останній рік є зменшення державного боргу України. Як зазначив Я. Кіт, “реалізується політика “твердої руки”, яка давно вже була потрібна Україні”. До невдач річного президентства В. Януковича зараховано, по перше, посилення відчутного тиску на українські мас- медіа, про який сиґналізують самі журналісти, а по- друге, знову почала діяти політика багатовекторності, характерна для часів президентства Леоніда Кучми. На думку науковця зі Львова, такий спосіб управління державою не принесе конкретних результатів, адже політика повинна мати визначений напрямок: “чи то на Росію, яка є нашим сусідом, з яким ми економічно пов’язані, чи то на Європейський Союз, про який в Ук раїні багато говорять протягом останніх 10 років. Я не бачу жодних конкретних кроків зближення з ЄС, зараз дорога України до Євросоюзу видовжується на 10-15 років”.
Говорилося й про те, що змінилася думка поляків про Україну. Вони вважають українців непослідовними у своїй політиці. “Слід також врахувати зміну політики Польщі щодо України, оскільки президент Броніслав Коморовський жодного разу під час своїх розмов про Україну і під час візиту В. Януковича до Варшави не говорив про пріоритет контактів з Україною, а про пріоритет контактів із Росією чи Білоруссю”, – прокоментував це Я. Кіт. Польські студенти не приховували зацікавлення справою підготовки України до чемпіонату Європи з футболу 2012 р. Експерти заспокоювали, що головна мета Польщі й України щодо позитивної організації “Євро -2012” виконується у максимально можливі та якісні строки. Головне, щоб дві держави знайшли й інші напрямки співпраці, які б могли зблизити поляків та українців.
“Наше слово” №17, 24 квітня 2011 року {moscomment}
