Розмовляв Степан Мігус ■ ПОГЛЯДИ ■ №28, 2014-07-13
Розмова з ЯЦЕКОМ ПРОТАСОМ, маршалком Вармінсько-Мазурського воєвідства
Майже вся Польща, в тому числі Вармія і Мазури, де проживає найбільше українців, активно допомагала й допомагає українцям, які стали на захист волі та європейських цінностей. А як допомагає Україні Управління маршалка Вармінсько-Мазурського воєвідства?
Передусім, ми допомогли фінансово в цих перших складних днях і тижнях, коли, передовсім потрібна була медична допомога. Ми купили медичне устаткування і такі медикаменти, які були потрібні. Продовжуємо готуватися до прийняття чергових груп дітей з України на літній відпочинок. Одна група вже побувала в Комплексі шкіл з українською мовою навчання в Ґурові-Ілавецькому, яка підлягає маршалкові воєвідства. Допомагаємо також нашим друзям, зокрема у Рівненській області, з якою маємо партнерські взаємини. Насамперед, ми ділимося досвідом у проведенні адміністраційно-самоврядних реформ, про які заявила нова демократична влада України. В цьому випадку будемо допомагати ми, як воєвідське самоврядування, та об’єднання воєвідств, головою якого я є.
Дуже багато молодих людей з України хотіло б навчатися в Польщі. У багатьох випадках у польських вищих навчальних закладах створено такі можливості. Та якщо це стосується нашого Вармінсько-Мазурського університету, клопоти починаються тоді, коли майбутній студент не має Карти поляка, отже мусить платити за все, а це для громадянина України астрономічні суми. Але в інших воєвідствах, навіть у приватних школах, студенти з України не те що не платять за навчання, але ще й одержують стипендії. Чи в нас є змога дати українській молоді шанс на навчання за реальні для них кошти, тим більше, що маємо демографічну проблему і наш університет може не набрати відповідної кількості студентів?
Я можу відповідати лише за те, чим ми розпоряджаємося. Радо приймаємо молодь з України до наших шкіл: гімназій та ліцеїв. Тут маю на увазі Комплекс шкіл з українською мовою навчання в Ґурові-Ілавецькому, де ми є засновницьким органом. Ми також розширили свої пропозиції відносно України, і наші українські друзі добре знають, що двері цієї школи для них відкриті без будь-яких оплат. Коли ж ідеться про Вармінсько-Мазурський університет, то в цьому випадку вирішує ректор. Ми намагаємося сприяти тому, щоб молодь могла одержати допомогу у формі стипендій. Надіюсь, що для молоді, яка приїхала з України, буде створено стипендіальну програму, котра діятиме незалежно від того, який це університет чи інша вища школа. Нам, полякам, повинно на цьому залежати, бо кожна молода людина, яка одержала освіту в Польщі, а потім буде працювати в Україні – це наш своєрідний посол. Думаю, що польський уряд це розуміє, тому найближчим часом ці справи будуть упорядковані. Останні місяці показали, що польський уряд і польський парламент дивляться на ситуацію в Україні з великим занепокоєнням, однак у перспективі бачать повну інтеґрацію Європи з Україною саме при допомозі Польщі.
Вже втретє засідала на Вармії і Мазурах Комісія національних та етнічних меншин Сейму рп. Представники всіх національних меншин в один голос стверджували під час засідань, що співпраця між меншинами і самоврядуванням, а особливо з воєвідським та громадами, складається добре. Представники меншин також одноголосно заявили, що при утриманні громадської діяльності необхідна певного роду інституціоналізація багатогранної діяльності національних меншин. Ідеться про фахові сили, як-от хореографи, музичні інструктори, адміністрація, які професійно проводили б працю. Ми вже раніше про це розмовляли і погодилися в тому, що згадану інституціоналізацію слід проводити місцевим самоврядуванням разом з центральними урядовими адміністраційними структурами, такими хоча б, як відомство культури чи освіти. Місцеві самоврядування не спроможні здійснити це самостійно. Чи і коли вдалося б спільно провести таке переоблаштування діяльності національних меншин?
Я дуже активно підтримую такі пропозиції. Маю тут на думці не лише українську національну меншину, але й усі інші, що проживають на території нашого воєвідства – чи то німецька, чи ромська. Я за те, щоб таким чином активізувати працю національних меншин. Чекаємо висновків Комісії національних та етнічних меншин Сейму РП. Ці пропозиції, звичайно, мусять отримати згоду відповідних міністерств, але ми, як добре знаєте, не чекаємо, склавши руки. Відповідаємо хоча б за Комплекс шкіл з українською мовою навчання в Ґурові-Ілавецькому, в якому ведемо широку культурну діяльність, яку постійно розвиваємо. Підтримуємо, наприклад, танцювальні й музичні колективи. Такі ініціативи проводять й інші повітові чи ґмінні самоврядування. Наш реґіон має трохи замало грошей, а тому, якщо б вдалося цю справу полагодити інституціонально, а бачу тут найбільшу роль відомства освіти, то ми були б дуже раді.
Вп’яте цього року відбувся Міжнародний фестиваль телерадіопрограм «Калинові мости», до речі, від початку – під Вашим патронатом. Чи цей журналістський фестиваль, на Вашу думку, варто продовжувати?
Я підтримав цю ідею вже на самому початку. Вважаю, що це дуже добра ініціатива. Цим фестивалем поєднуємо інтеґраційні процеси між народами з промоційно-інформаційними діями. Щоб взаємно шанувати себе і допомагати, ми мусимо знати один про одного дуже багато. Тоді будемо один одного ще й любити. Хочу підкреслити, що міжнаціональні взаємини не можуть базуватися лише на діях влади, тобто на президентах, прем’єр-міністрах чи міністрах. Ці взаємини будують звичайні люди. А хто це зробить краще, як не журналісти? Ми cпираємося на тому, що на нашій території живе багато мешканців, які мають українське коріння, українську національність. Завдяки цьому нам легше зрозуміти не лише українську ментальність, а й простіше будувати контакти як з громадою, так і, за її посередництвом, з українськими партнерами. Я переконаний, що українці, які живуть на Вармії і Мазурах – це посли України на нашому терені. Це добре поєднання, і завдяки ньому Вармія та Мазури можуть прекрасно сприяти процесові інтеґрації України з Євросоюзом.
Вармінсько-Мазурське воєвідство вже понад п’ятнадцять років співпрацює з Рівненською областю. Чи довготривала українська Революція гідності не ускладнила цього співробітництва?
– Звичайно, Україна й українці останнім часом зазнали багато потрясінь. Отже, важко тут говорити про нормальні взаємини. Однак ми постійно підтримуємо контакти. Голова Рівненської ОДА пан Рибачок був у нас, ми зустрічалися 1 травня і розмовляли, в якому напрямку повинна прямувати наша співпраця і, особливо, чого чекає від нас українська сторона. Готуємо вже чергові спільні проекти, так що не бачу загроз для продовження цієї співпраці. Маємо свої домовленості та спільно погоджений план дій. Будемо його здійснювати. ■
