Григорій Сподарик ■ ПОДІЇ ■ №19, 2015-05-10
Інформатика і медицина – тут українці та інші міґрантські працівники з вищими кваліфікаціями можуть розраховувати на роботу. Однак вони мусять бути активні, оскільки практично не існують в уяві польських працедавців.
Молоді залишатимуться
Так вважають експерти, які брали участь у предметній конференції Інституту суспільно-економічних досліджень та організації українських міґрантів Фонду «Наш вибір». У контексті нашої громади важливим є те, що більшість українських студентів після навчання планує працювати і жити в Польщі. Це потенціал, який має всі шанси зміцнювати місцеве українство. Дослідження одночасно розвінчують деякі популярні стереотипи. Виявляється, що міґрантський працівник практично не загрожує місцевому польському. «В усіх досліджуваних моделях результати показали дуже слабкий вплив міґрантів на рівень безробіття в державі», – написано у висновках одного з досліджень. На практиці є так, що приріст працевлаштування міґрантів на 1% збільшує безробіття всього на 0,14%. Дехто в Польщі намагається насторожити місцеву громадську думку щодо міґрантських студентів. Арґументами є нібито відбирання стипендій польським колеґам і, разом з тим, витрачання державних коштів на чужих, а не своїх. Однак правда така, що майже 76% іноземних студентів навчання фінансує власним коштом, а лише 11,4% отримують стипендії польського уряду і 9% – від даного польського вищого навчального закладу. Студенти тут остільки важливі, що 2/3 з них у майбутньому хоче жити і працювати в Польщі. Водночас варто відзначити, що за даними з 2013 р. громадяни України становили 42% усіх закордонних студентів над Віслою. З-поміж молодих українців після закінчення навчання мають намір працювати в Польщі 77% опитаних, а лише 16% – у своїй країні. Молоді іноземці планують залишитися, бо вірять, що знайдуть добре оплачувану працю, яка відповідатиме їхнім кваліфікаціям. Розраховують також на зарплату в розмірі 3.5 тис. злотих. В основному хочуть працювати у приватному (49%), публічному (14%) та неурядовому (6%) секторах. Здійсненню цих намірів не повинна заважати етнічність студентів. Виявляється, що у випадку іноземців вона може менш дискримінувати, ніж статева приналежнісь. У випадку кандидатки/кандидата, де прізвище вказувало на білоруське походження, це власне чоловік мав на 2% більші шанси на працевлаштування. Помічається також, що дискриміновані будуть частіше міґранти, які стараються знайти працю в малих фірмах та поза Варшавою.
Взаємний брак інформації
Працедавці майже не усвідомлюють присутності на польському ринку іноземних працівників. Не знають, що серед них можуть шукати свій персонал, та не знають, як їх шукати. Виняток становлять міжнародні корпорації, що випливає з характеру їх діяльності. Тут саме іноземці знаходять роботу в телефонному обслуговуванні клієнтів з різних держав, в адмінстративних центрах та обслуговуванні експорту. З огляду на невелику кількість досліджень, важко од но знач но в с т а нови т и галузь, у якій міґранти знаходять працевлаштування.
Напевно такі шанси є у сфері інформатичних технологій і в медицині. На ринку праці потрібні також інформатики, науковці, викладачі, лікарі.
У свою чергу, в адміністрації можуть розраховувати на такі посади, як секретарка, керівник бюро, асистент проекту і в логістиці. Іноземному працівникові також варто знати, де працедавці шукають своїх кадрів. Найчастіше вони вважають, що найбільш ефективною є система приватних знайомств і рекомендацій. Черговий за популярністю спосіб рекрутації – це портали оголошень про працю (дуже популярний pracuj.pl), оголошення на своїх сайтах, у соцмережах тощо. Для пошуку працівників працедавці практично не використовують друкованої преси. А принаймні не вважають її ефективною. Загалом дослідники говорять про явище, яке назвали «ефектом взаємного браку інформації». Працедавці не знають, де шукати міґрантського працівника, останній, у свою чергу, не вміє ефективно шукати праці. Він рідко бере участь у рекрутаціях, стажуваннях чи професійних практиках.
Мають переваги
Варто відзначити, що працедавці бояться складних формальностей щодо працевлаштування іноземця. Хвилювання викликає й підозра в недостатньому володінні польською мовою та наявність східного акценту. Водночас серед козирів цього роду працівників називають відкритість на світ, мережу контаків чи обізнання з ринком у їхніх країнах. Це все працедавці вважають шансом для розвитку своїх фірм. Отже, іноземці мають переваги, які можуть використати на ринку праці. Однак вони, шукаючи свого місця, повинні дотримуватися певних універсальних принципів. На думку працедавців, шанси на здобуття праці можна збільшити, наприклад, уже під час навчання, беручи участь у стажуваннях. Вони не мусять точно співпадати з профілем освіти даного кандидата. Не менш важливим є порядне написання аплікації.
Не варто там брехати, зате корисно буде чітко пояснити свій формально-правовий статус у Польщі. Бажаного результату не дасть відповідь на оголошення про роботу, для якої нема компетенцій. Експерти оцінюють також, що у випадку іноземців, не варто приховувати походження, бо така дія може більше зашкодити, ніж допомогти.
