Олександр Маслей ■ ЛЕМКІВСКА СТОРІНКА ■ №27, 2013-07-07
В Центрі культури ім. Богдана-Ігоря Антонича в Горлицях 31 травня 2013 р. одкрито документальну выставку, присвячену Єпіфанію Дровняку, званому Никифором. Выставку підготувало ОЛ в Горлицях в рамках проекту «Спітканя з Лемківщином». Куратор выставки Наталя Гладик.
Тота выставка є кус інша од дотеперішніх, якы были присвячены тому геніяльному малярові з Криниці. Інакша, бо не присвячена творчости артисти, лем історії мало знаной і не популярной. Історії старань ОЛ о приверненя йому правдивого призвища, узуповніня таблиці на могилі артисти в трираменний хрест і правдивого призвища, двомовних пропам’ятних таблиц на музею «Никифорівка» в Криниці і на церкви святих Петра і Павла в Криниці, старань про пам’ятник Никифора в Криниці. Стараня про тоту правду, што належит він до нашой суспільности. То сьвідоцтво того, што ОЛ зробило од 1989 р. в справі Никифора. Завдяки документам з архіву ОЛ на світло денне вишла повна хронологія документів судових старань, кореспонденція від Сойму РП по маґістрат міста Криниці. Представлено хронологію фальшуваня його призвища і творіня міфів «польскосьці Никифора», фальшуваня історичних фактів з його житя і робленя з його глухонімого, штоби вкрити тото, што він лем бесідував по-лемківски, і історію привертаня його до нашого суспільства.
На внесок ОЛ з 27 березня 1993 р. до Воєвідзкого суду в Новим Санчи розпочала ся понад 10-літня «судова» мандрівка о приверненя призвища Никифора: через суд в Новим Санчи до Горлиц, з Горлиц до Мушини.
Найдивніше є тото, што «мандрівку» фундував Музей в Новим Санчи, котрий, як написав у єдному письмі до суду Василь Шлянта, «винний бути як найбільш зацєкавленим в доходжиню до правди – а не єй насильно фальшувати»! В кінци суд в Мушині, по цілковитим вичерпаню арґументів Музею в Новим Санчи, привернув правдиве призвище Никифорові і потвердив, што вроджени 21 травня 1895 року – то Єпіфаній Дровняк.
Выставку підготувано в кліматі часу, в яким проживав Никифор: витинки з преси, фотографії з молодих років, репродукції його образів і фільми про нього самого. На выставці представлено документацію проектів пам’ятників Єпіфанію Дровнякові в Криниці, пропам’ятних таблиц і нагробной таблици з повном історійом кореспонденції в тих старанях. Ініціатором побудови пам’ятника в Криниці было ОЛ, а не (як на ньому написано) «суспільство лемківскє і бурмістш міста Криниці». Можу сьміво повісти, же той быв «головним перешкоджуючим ініціативи ОЛ» і коли би не інтервенція президента РП Квасневского, до гнес би пам’ятника в Криниці не быво!
Під час вернісажу висьвітлено фільм Ґжеґожа Сєдлецкого, зреалізуваний през TVP II S.A. в студію фільму «Ларґо». Цєкавостком є тото, што по обізріню того фільму, режисер Кшиштоф Краузе так захопив ся історіом Никифора, што зреалізував фільм «Мій Никифор», в яким виніс до ранґи героїв «опікунів» і очистив фальсифікаторів його історії, які переслідували і найбільше набрали образів Никифора. ■
