(см) ■ ПОДІЇ ■ №41, 2016-10-09
Доктор наук і колишній депутат Сейму РП Віктор-Марек Лейк (на фото), який понад 22 роки є уповноваженим маршалка Вармінсько-Мазурського воєвідства, одержав 7 вересня з рук посла Німеччини у Варшаві Орден заслуги Федеративної Республіки Німеччини. Найвизначніші європейські діячі, які мають заслуги у сфері політики, культури, розвитку суспільства та економіки одержують його, починаючи від 1951 р. Рішення приймає президент ФРН. Цим разом воно належить президенту Німеччини Йоахімові Гауку. Кандидатуру для нагородження запропонував Генрик Гох, голова Спілки німецьких товариств на Вармії та Мазурах.
– Це єдиний у Польщі уповноважений у справах національних меншин, – говорить ініціатор нагородження. – Завдяки ньому ми відчуваємо себе рівноправними партнерами всіх суб’єктів у воєвідстві. Хоч він представляє маршалка воєвідства, проте стоїть на сторожі справ національних меншин у нашому реґіоні. Ми, німці, українці та інші меншини, які живуть на Вармії та Мазурах, називаємо його своїм представником у владних структурах.
В.-М. Лейк недарма з такою увагою ставиться до національних та етнічних меншин. Він сам, як представник іменитого автохтонного роду мазурів, а також його рід неодноразово зазнавав утисків, хоч століттями воював за польськість цього реґіону. Серед усіх національних та етнічних меншин мазури і варм’яни становлять нині дуже нечисленну групу. Сьогодні на Вармії та Мазурах залишилося коло 4 тис. мазурів і 2,5–3 тис. варм’ян. Це справді невелика група як на країну, яку звати Вармією і Мазурами… Лиха доля, яка спіткала українців, вирваних з корінням із своєї батьківщини, виявилася деякою мірою пов’язана з тими ж мазурами. Поки відбувався ексодус мазурів у Німеччину, ті ж самі комуністи, які насильно пригнали в країну тисячі озер майже 60 тис. українців, планували депортувати мазурів у спорожніле після операції «Вісла» Надсяння, а передусім у Бескиди. Матеріали на цю тему віднайшов професор Анджей Саксон з Університету ім. Миколая Коперника в Торуні, який досліджував проблематику національних меншин. В архівах ЦК ПОРП знайшов він у документах нотатки, в яких була описана концепція переселення 1952 р. мазурів на територію Бескидів. Це мав бути свого роду обмін населенням: українців у рамках Операції «Вісла» – на Вармію та Мазури, а мазурів – у Бескиди. На щастя, все це кінець кінцем не було здійснене.
Разом з Віктором-Мареком Лейком таким же орденом нагороджено представників Фонду польсько-німецької співпраці Марека Кжонкалу та Анджея Граєвського. Україна, обираючи до нагородження громадян Польщі, чомусь не поцікавилася, чи в глибокому терені є люди, які заслуговують на її визнання.
